4. РОЗРОБКА І ОПИС СХЕМИ АЛГОРИТМУ

Розробивши інтерфейс користувача розробимо та алгоритм за яким буде працювати програма. Головна функція main виводе основне горизонтальне меню зображене на рисунку 3.1. Запишемо алгоритм основної функції. Алгоритм роботи зображено на рисунку 4.1



















Опис допоміжних функцій використованих у головній функції



Функція заставка призначення для виведення рисунку зробленого в псевдо графіки. На даному рисунку можна переглянути автора програми. Алгоритм роботи функції полягає в наступному рисунок 2.2





Рисунок 4.2 – Блок схема до функції заставка

Функція підпис призначена для виводу підказок потрібних клавіш для переміщення по програмі. На рисунку 4.3 зображено алгоритм функції



Рисунок 4.3 – Блок схема до функції заставка



Функція Win() призначена для прорисовки бордюру вікна алгоритм функції полягає в наступному, рисунок 4.4



Рисунок 4.4 – Блок схема до функції Win()



Функція Menu() в програмі призначена для виводу неактивних пунктів основного меню. Розглянемо алгоритм функції на рисунку 4.5







Рисунок 4.5 – Блок схема до функції Menu()



Далі в програмі з’являється функція Active(pos). Дана функція в залежності від номеру pos виділяє конкретний пункт меню іншим кольором. Структуру роботи даної функції поглянемо на рисунку 4.6



Після виведення пунктів меню та вибір активного пункту меню програма чекає натискання клавіш. Із блок схеми основного меню ми бачимо якщо на першої позиції активного меню Ввід даних натиснути клавішу ENTER буде виз вона функція vvodzna4(). В даній функції ми можемо змінити вхідні дані параметрів схеми R, L, Lsv, C, Kis1, Ksi2, Kol також можемо переглянути вхідні дані по умовчанню. Ще в даної функції передбачений розрахунок параметрів Ksv,Lk,Ro,Q. По структурі дана функція дуже схожа на структуру функцій main. В ній також виводиця меню неактивних пунктів, потім визивається функція актив за рахунок якої, при натисканні на клавіатурі курсору, вибирається потрібний пункт меню. Також використовується функція switch(pos) але змінюються визиваємі функції:

switch(pos) { case 0: vvodR(); break; case 1: vvodLsv(); break; case 2: vvodL(); break; case 3: vvodC(); break; case 4: vvodKsi1(); break; case 5: vvodKsi2(); break; case 6: vvodhag(); break; case 7: vivodpar(); break; }

Ці функції за структурою дуже схожі тому росмотремо блок схему однієї функції на рисунку 4.7



В даній функції використовуються ще нові функції такі як edit();- ця функція призначена для ввіда даних з клавіатури структуру роботі функції ми можемо переглянути на рисунку 4.8.

Функція oshib() призначена для виводу помилки вводу даних, якщо введені дані мають похибку більш 10% викликається ця функція. За структурою функція дуже схожа на функцію заставка, алгоритм даної функції розглянуто на рисунку4.3

Сlear()- ця функція призначена для заливки екрана будь яким фоном, за алгоритмом ця функція дуже схожа на функцію Win(), алгоритм зображено на рисунку 4.4.













Функція razra4x() та razrf4x()

Ці функції за алгоритмом дуже схожі тому опишемо тільки одну функцію razra4x(), дана функція за алгоритмом схожа на головну функцію. Спочатку виводиця пункти не активного меню які зображені на рисунку 3.3 за таким же принципом як у головної функції ми можемо переміщуватися по пунктам меню за рахунок натискання клавіш курсору на клавіатурі. При натаскані клавіші ENTER буде визватися відповідне меню.

switch(pos)

{

case 0: grafa4x(); break;

case 1: taba4x(); break;

case 2: soxr2("Таблица ФЧХ", "C:\\a4x.txt"); break;

}



Пункт меню графік призначений для виводу графіку АЧХ алгоритм даної функції зображено на рисунку 4.9 там ведеця розрахунок та за допомогою формул розрахунку АЧХ по крапкам будується графік функцією.





В функції taba4x проводиця розрахунок 20 крапок АЧХ при зміні диапозону Кси та шага кількість крапок змінюється, також в цієї функції відбувається зберігання таблиці розглянемо алгоритм функції на рисунку 4.10



Ще в даному пункті меню передбачене меню В файл при виборі цього меню на екрані з’явиться меню з надписом путі збереженого файла. Алгоритм дуже схож на алгоритм функції підпис змінюється тільки положення вікна та текст повідомлення.

Ще в головному меню присутній пункт схема. При виборі цього пункту визветься функція sxema1(). Ця функція розроблена в граничному режимі в ній предусмотрено зміна виведених даних при перемені їх в меню Ввод данных. Розгладнемо алгоритм даної функції на рисунку 4.11.





Ще в даному пункті меню передбачене меню Помощь при виборі цього меню на екран виведиця меню з надписом допомоги в якому крадко описані усі пункти меню. Алгоритм дуже схож на алгоритм функції підпис змінюється тільки положення вікна та текст повідомлення.

Ще в меню предусмотрен пункт виходу з погромами при виборі цього пункту виводиться повідомлення, хоче користувач вийти з програми або ні.

Алгоритм функції полягає в наступному рисунок 4.12









5. КОНТРОЛЬНИЙ ПРИКЛАД



Тепер необхідно перевірити правильність виконання програмою розрахунків. Для цього можливо вручну розрахувати декілька параметрів зв’язаного контуру і порівняти з отриманими за допомогою програми.

Оберемо певне значення узагальненого розладнання і розрахуємо АЧХ і ФЧХ при різних значення фактору зв’язку. Використаємо формули у загальній формі (1.8) і (1.10) для АЧХ і ФЧХ відповідно.

Результати отриманих вручну розрахунків АЧХ і ФЧХ при наведені у таблиці 5.1.



Таблиця 5.1 – АЧХ і ФЧХ, отримані вручну



АЧХ

АЧХ1

АЧХ2

ФЧХ

ФЧХ1

ФЧХ2



-4

0.53

0.124

0.396

0.722

1.052

0.855



Для порівняння в таблицю 5.2 запишемо результати, розраховані за допомогою програми.



Таблиця 5.2 – АЧХ і ФЧХ, отримані в програмі



АЧХ

АЧХ1

АЧХ2

ФЧХ

ФЧХ1

ФЧХ2



-4

0.53

0.124

0.396

0.722

1.052

0.855



Отримані результати збігаються. Нижче запишемо результати всіх розрахунків (таблиця 5.3), отриманих в програмі для можливості порівняння з розрахунками у середовищі MathCAD.



Таблиця 5.1 – АЧХ і ФЧХ, отримані в програмі



АЧХ

АЧХ1

АЧХ2

ФЧХ

ФЧХ1

ФЧХ2



-4.0

0.530

0.124

0.396

0.722

1.052

0.855



-3.5

0.730

0.161

0.544

0.439

0.972

0.661



-3.0

0.940

0.217

0.755

0.007

0.862

0.350



-2.5

0.992

0.305

0.958

2.645

0.704

3.030



-2.0

0.886

0.447

0.986

2.249

0.464

2.530



-1.5

0.768

0.664

0.883

1.991

0.083

2.153



-1.0

0.688

0.894

0.785

1.817

2.678

1.902



-0.5

0.644

0.992

0.727

1.685

2.090

1.722



0

0.630

1.000

0.708

1.571

1.571

1.571



0.5

0.644

0.992

0.727

1.456

1.052

1.419



1.0

0.688

0.894

0.785

1.325

0.464

1.239



1.5

0.768

0.664

0.883

1.150

3.058

0.989



2.0

0.886

0.447

0.986

0.892

2.678

0.612



2.5

0.992

0.305

0.958

0.497

2.437

0.111



3.0

0.940

0.217

0.755

3.135

2.279

2.791



3.5

0.730

0.161

0.544

2.702

2.170

2.481



4.0

0.530

0.124

0.396

2.420

2.090

2.287



6. РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ ЗВ’ЯЗНОГО КОНТУРА В СЕРЕДОВИЩІ MATHCAD



6.1 Результати розрахунків, отримані в середовищі MathCAD



Для можливості повної перевірки правильності проведення розрахунків програмою, можна виконати ті ж математичні дії за допомогою середовища MathCAD і порівняти результати з отриманими. Таблиця розрахованих АЧХ і ФЧХ наведена на рисунку 6.1.







Рисунок 6.1 - Таблиця значень АЧХ та ФЧХ



6.2 Побудова графіків АЧХ і ФЧХ в середовищі MathCAD



Тепер за отриманими результатами побудуємо графіки характеристик при різних значеннях фактору зв’язку.

На рисунку 6.2 наведено графік АЧХ при розрахованому значенні фактору зв’язку.







Рисунок 6.2 - Графік АЧХ при розрахованому значенні фактору зв’язку



Тепер побудуємо графік АЧХ при критичному значенні фактору зв’язку (рисунок 6.3).







Рисунок 6.3 - Графік АЧХ при критичному значенні фактору зв’язку



Графік АЧХ при граничному значенні фактору зв’я