1 ТЕХНІЧНІ ПАРАМЕТРИ РЛС



Корабельна радіолокаційна техніка характеризується великою різноманітністю. Корабельні станції мають багато загального з наземними РЛС, проте їх специфіка обумовлює й істотні відмінності. По-перше, корабельні РЛС розташовані на рухомій платформі, зміна положення якої і орієнтація мають ураховуватись при відображенні радіолокаційної інформації. Крім того, на кораблі ускладнюється розміщення апаратури, особливо антенних пристроїв. Ще однією особливістю корабельних радіолокаційних станцій, яких, як правило, буває декілька на кожному крупному кораблі, є їх взаємозв’язок і комплексне використання.

Завдання до виконання курсової роботи передбачає розрахунок технічних параметрів судової навігаційної РЛС, що має можливість виявляти рухомі цілі (система СРЦ).

Обгрунтуємо та проаналізуємо параметри даної РЛС.

Переріз зони огляду – кільце (коловий огляд), яке утворене максимальною віддаллю . Переріз огляду в вертикальній площині наведено на рисунку 1.1, де uation.3 HYPER14HYPER15 – висота польоту цілі, та – мінімальний та максимальний кути місця цілі, тому

, (1.1)

де – кут місця, що відповідає максимальній віддалі виявлення і максимальній висоті польоту цілі.



Рис. 1.1 – Вертикальний переріз зони огляду



Обираючи частотний діапазон, слід зазначити, що всі сучасні корабельні РЛС, такі як двохкоординатна корабельна РЛС "Позитив-Э" чи то трьохкоординатна Позитив-МЭ1, працюють на частотному діапазоні надвисоких частот, то при розрахунках будемо використовувати значення несучої частоти f=3 ГГц. Такі станції призначені для виявлення та супроводження повітряних та надводних цілей антенним пристроєм на базі фазированої антенної решітки з фазочастотним керуванням променів за кутом місця. Залежно від цільового призначення корабля адаптується для виконання різних функцій в бойових контурах. Забезпечує:

- виявлення і супровід повітряних і надводних цілей в автоматичному режимі;

- визначення координат і параметрів руху цілей;

- визначення державної приналежності супроводжуваних цілей за допомогою корабельної апаратури пізнання;

- класифікацію цілей за траєкторними ознаками;

- автоматичний цілерозподіл;

- видачу даних цілевказання по супроводжуваних цілях системам, що сполучаються, в стандартних інтерфейсах зв'язку;

- спеціальні режими виявлення і супроводу цілей, що летять низько, і автоматизованого управління залежно від завадової обстановки.

Що ж стосується якості виявлення РЛС, що розроблюється, повинна забезпечити виявлення цілі з ефективною відбиваючою поверхнею на фоні власних шумів приймача на межі зони огляду в кутомісцевій площині (рис.1.1) з імовірністю вірного виявлення та імовірністю хибної тривоги (для всієї зони огляду) при одноразовому перегляді. Модель сигналу (поодинокого) на вході приймача – сигнал з випадковою початковою фазою та флюктуючою амплітудою.

Крім всього вище сказаного, до корабельної РЛС повинні пред’являтися такі вимоги:



вага, габарити, енергоспоживання – необмежені;

віброапаратура повинна бути віброміцною та вібростійкою;

перенавантаження П10g;

повинна забезпечуватися добра бризгозахищеність та влагостійкість;

повна автоматизація управління.

З аналізу вихідних даних можна зробити висновок, що РЛС призначена для функціонування в умовах дії пасивних завад і тому потрібно її проектувати як когерентно-імпульсну станцію. Оскільки в оглядових РЛС задача розрізнення цілей за частотою Допплера не ставиться, то в такій РЛС можна також застосувати некогерентну міжперіодну обробку.



РТ61.090701.007ПЗ



Арк.



Дата



Підпис



№ докум.



Арк.



Змн.



РТ61.090701.007ПЗ



Арк.



Дата



Підпис



№ докум.



Арк.



Змн.



РТ61.090701.007ПЗ



Арк.



Дата



Підпис



№ докум.



Арк.



Змн.