|
|
|
Вход на сайт Навигация по сайту » Начало » Преподаватели » Предметы » Статьи »  ФорУМРаботы:» Добавить работу Любить и уважать Бонус-счастливчики
Баннера:
|
Содержимое файла " (2008).doc" (без форматирования) Міністерство освіти і науки України ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНСТИТУТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ П Р О Г Р А М А ВИПУСКНОГО ІСПИТУ бакалаврської підготовки по напрямку "Радіотехніка" Одеса ОНПУ 2008 Міністерство освіти і науки України ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Затверджую Ректор ОНПУ _______________ак. В.П.Малахов Директор ІРТ ________________П.Ю. Баранов “__” ___________2008 р. П Р О Г Р А М А ВИПУСКНОГО ІСПИТУ бакалаврської підготовки по напрямку "Радіотехніка" Одеса ОНПУ 2007 Програма випускного іспиту бакалаврської підготовки по напрямку "Радіотехніка" / В. О. Єрмілов, В. П. Лавриненко, М. І. Мазурков, К. Я. Мамедов, А. Д. Медведик, І. В. Цевух, В. Ф. Яні. — Одеса, ОНПУ, 2008. Укладачі: В. О. Єрмілов, доц., к.т.н., В. П. Лавріненко, доц., к.т.н., М. І. Мазурков, проф. к.т.н. К. Я. Мамедов, доц., к.т.н., А. Д. Медведик, доц., к.т.н., І. В. Цевух, доц., к.т.н., В. Ф. Яні ,старш. викл ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВИПУСКНИЙ ІСПИТ Загальні положення Випускний іспит є підсумковою атестацією студентів і забезпечує визначення відповідності кваліфікації випускників задачам майбутньої самостійної професійної діяльності. Випускний іспит проводиться після закінчення бакалаврської підготовки студентів і здачі усіх, передбачених навчальним планом, іспитів і заліків. Методичне забезпечення іспиту, його організація і проведення покладаються на завідувача випускаючою кафедрою. Державна екзаменаційна комісія Склад державної екзаменаційної комісії (ДЕК) для проведення випускного іспиту пропонується випускаючою кафедрою, схвалюється вченою радою факультету і затверджується наказом ректора університету. У прийомі іспиту повинно безпосередньо брати участь не менш 5 викладачів. Методичне забезпечення іспиту Програма містить у собі перелік тем або питань, які виносяться на іспит, перелік типових завдань (задач), зразки екзаменаційних квитків і список літератури. Програма іспиту і форма його проведення повинні бути повідомлені студентам не пізніше, ніж за 2 місяці до іспиту. Для надання студентам допомоги у підготовці до іспиту ведучі кафедри організують протягом останнього семестру навчання регулярні (щотижневі) консультації. Програма іспиту, форма його проведення та екзаменаційні білети розробляються випускаючою кафедрою і затверджуються деканом факультету або директором інституту. Загальні питання організації і проведення іспиту Терміни проведення іспиту визначаються графіком навчального процесу, наведеним у робочому навчальному плані, і фіксуються спеціальним наказом ректора, що встановлює графік навчального процесу на даний навчальний рік. Розклад іспиту складається навчально-виробничим відділом університету по пропозиціях випускаючих кафедр і затверджується ректором ОНПУ. Графік здачі іспиту студентами складається випускаючою кафедрою і затверджується деканом факультету. Випускний екзамен з напрямку “Радіотехніка” проводиться в письмовій формі. У випадку наявності аномалій між відповідями окремих студентів на питання білета і їх успішністю з метою більш об'єктивного визначення рівня підготовки студентів, ДЕК має право проводити зі студентами індивідуальні співбесіди. За результатами іспиту виставляється оцінка по встановленій в університеті системі. Студент, що одержав оцінку нижче визначеного рівня, відраховується з університету або переводиться на повторне навчання. Організація і методика проведення письмового випускного іспиту Випускний іспит у письмовій формі проводиться одночасно у всіх академічних групах потоку випускного курсу відповідно до графіка здачі іспиту. Тривалість іспиту – 4 академічних години. Іспит проводиться по індивідуальних варіантах білетів, кожний з яких містить 5 завдання (питання і/або задачі). Трудомісткість кожного завдання екзаменаційного білета складає не більш 1 години, отже, трудомісткість всіх 5 завдань – не більш 4 годин. Максимальна кількість балів за кожне завдання білета дорівнює 20. Загальна кількість балів по всіх завданнях білета дорівнює 100. Кожне завдання розбите на питання, кожне з яких, у свою чергу, також оцінюється у балах. При встановлені кількості балів враховується повнота відповіді на питання завдання. Якщо на всі питання завдання дані правильні відповіді, то відповідь на це завдання оцінюється встановленою максимальною кількістью 20 балів. Методика проведення іспиту. З метою виключення можливості списування і надання взаємної допомоги між студентами, передбачається розміщення студентів за окремими столами. В аудиторіях і на столах не повинні знаходитися будь-які матеріали і посібники, що не є необхідними для самостійного виконання завдань білета. Відповіді на завдання екзаменаційного білета студенти пишуть в учнівських зошитах, які завчасно здаються на передекзаменаційній консультації у ДЕК у підписаному виді. На початку іспиту зошит разом з екзаменаційним білетом видається студентові. Останні 4-5 сторінок зошита використовуються для чорнових записів. У процесі проведення іспиту студентам не дозволяється користуватися будь-якими посібниками, шпаргалками і т.п. Студенти, що порушили цю вимогу, відстороняються від іспиту і одержують незадовільну оцінку. Протягом 10-15 хвилин після одержання екзаменаційного білета студенти з'ясовують незрозумілі питання шляхом консультацій з екзаменаторами. Перевірка результатів виконання студентами завдань екзаменаційних білетів. Перевірка відповідей по білетах здійснюється членами ДЕК, кожний з яких оцінює відповіді по завданнях, закріпленим за ним. Перевірка відповідей здійснюється шляхом їх порівняння з заздалегідь складеними відповідями (останні затверджуються на засіданні відповідної кафедри). Перевірка здійснюється в день проведення іспиту або не пізніше, наступного після іспиту дня. Результати перевірки і загальна оцінка по іспиту доводяться до відома студентів у день закінчення перевірки їх відповідей, при цьому з метою усунення аномалій між відповідями окремих студентів і їх успішністю по дисциплінах і більш об'єктивного визначення рівня підготовки студентів, ДЕК має право проводити зі студентами індивідуальні співбесіди. Методика оцінки відповідей по білету. Загальна кількість балів, набраних студентом за відповідь по білету, визначається шляхом підсумовування балів, поставлених екзаменаторами за всі завдання білета. Загальна оцінка іспиту проводиться по загальній кількості набраних балів по наступній шкалі: 0-59 балів – незадовільно; 60-74 бала – задовільно; 75-94 балів – добре; 95-100 балів – відмінно. Результати перевірки відповідей на питання білета (одержана кількість балів за кожне завдання і загальна кількість балів), а також загальна оцінка виставляються у відомості встановленого зразка. Зошити з відповідями студентів і проставленими в них балами (за виконання кожного завдання білета) і відомості за результатами письмового випускного іспиту здаються ДЕК для збереження на випускаючу кафедру. Один екземпляр відомостей за результатами іспиту здається ДЕК у деканат. П Р О Г Р А М А І С П И Т У ЦИФРОВІ ПРИСТРОЇ Основи синтезу комбінаційних схем [1, c. 7-11;14-17;26-30]. Основні закони і тотожності алгебри логіки. Постановка задачі синтезу комбінаційних схем. Поняття перемикальної функції. Форми представлення перемикальних функцій (таблична, канонічна форми). Постановка задачі мінімізації ПФ. Мінімізація за допомогою методу Квайна і діаграм Вейча. Мінімізація частково визначених функцій. Синтез кінцевих автоматів [1, с. 40-57]. Визначення кінцевих автоматів (КА) і способи їх опису. Поняття абстрактного і структурного синтезу КА. Тригери, призначення, класифікація тригерів на логічних елементах. Характеристичні рівняння, таблиці переходів м структурно-логічні схеми RS-YK,D,T- тригерів. Методика структурного синтезу КА. Функціональні вузли цифрових пристроїв комбінаційного і послідовного типів [2, c. 2-11;35-45]. Мультиплексори і демультиплексори. Шифратори і дешифратори. Перетворювачі кодів. Комбінаційні суматори. Регістри. Визначення, класифікація, принципи побудування рівнобіжних регістрів і регістрів зрушення. Лічильники. Визначення, класифікація. Принципи побудування асинхронних і синхронних війкових лічильників із довільним коефіцієнтом перерахування. Організація постійних запам'ятовуючих пристроїв і програмованих логічних матриць. Задачі. Реалізувати перемикальну функцію трьох перемінних, представлену в СДНФ f= K0(К1(К2(К3(К4(К5 на базі мультиплексора 155КП7. Реалізувати цю же функцію на базі логіки І-НІ. Порівняти число корпусів ІС, необхідних для реалізації в обох випадках [2, c. 32-35]. Синтезувати 4-розрядний регістр зсуву вправо на один розряд на базі двоступеневих YK-тригерів (555ТВ1). Привести схему регістра. [2, c.35-40]. Синтезувати двійковий реверсивний 3-розрядний лічильник на двоступеневих YK-тригерах (555ТВ1) і привести його схему [2, c. 41-49]. Вибрати і розрахувати елементи принципової схеми мультивібратора при наступних умовах: період проходження генеруючих імпульсів Тп= 0.1 мс; скважність Q=2; тривалість фронтів tф1=tф2<= 2мкс; Евих >=3 В [3, c. 61-62]. Література. Гонтаренко В. П., Медведик А. Д., Яни В. Ф. Методические указания по изучению дисциплины "Импульсные и цифровые устройства". — Одесса: ОПИ,1988. — 67с. Медведик А. Д., Яни В. Ф. Методические указания по изучению дисциплины "Импульсные и цифровые устройства" для студентов специальности 0701, 0633 "Основные узлы цифровых устройств". — Одесса: ОПИ,1988. Медведик А. Д., Яни В. Ф. Основные функциональные узлы импульсных устройств на интегральных схемах. — Киев: УМКУ, 1989. — 102 с. Медведик А. Д., Яни В. Ф. Методические указания по изучению дисциплины "Импульсные и цифровые устройства", ч.3. — Одесса: ОПИ, 1989. — 60 с. МІКРОПРОЦЕСОРНІ СИСТЕМИ Загальна характеристика мікропроцесорних систем Класифікація мікропроцесорних систем. Мікропроцесори та мікроконролери. Ілюстративний мікропроцесор. Фоннеймановська і гарвардська архітектура мікропроцесорних систем. Центральний процесор. Пристрої пам'яті. Пристрої вводу-виводу. Організація обертання до пам'яті і зовнішніх пристроїв. Загальні відомості про шини, порти і адаптери. Організація інтерфейсу. Режими вводу-виводу, переривання. Особливості побудови і програмне забезпечення мікропроцесорних систем на базі однокристальних мікроконтролерів MCS51 фірми INTEL Структурна схема МК51. Структура і характеристика вузлів МК51. Організація пам'яті і засоби адресації. Пристрої керування та синхронізації. Особливості побудови МПС на базі МК 51. Доступ до зовнішньої пам’яті. Порти вводу-виводу інформації. Таймер/лічильник. Призначення та режими роботи таймера/лічильника. Програмування таймера/лічильника. Послідовний інтерфейс. Призначення і структура послідовного інтерфейсу. Програмування послідовного інтерфейсу. Програмні засоби мікроконтролера МК51. Загальна характеристика системи команд МК51. Команди пересилки даних. Арифметичні команди. Зсуви і логічні команди. Команди бітових операцій. Команди передачі керування. Команди керування процесором. Контролер переривань МК51. Призначення і склад контролера переривань. Засоби використання контролера для організації системи переривань. Режим завантаження та верифікації прикладних програм. Скидання, режим ненавантаженого стану та режим зниженого енергоспоживання. Методика розробки програмного забезпечення мікропроцесорних систем на базі однокристальних мікроконтролерів МК51 Формалізований підхід до процесу розробки прикладних програм. Елементи формалізації щодо розробки алгоритмів. Процедури та підпрограми. Правила запису програм на мові асемблера. Упорядкування програм, що реалізують лінійні алгоритми, що розгалужуються. Упорядкування програм, що реалізують циклічні алгоритми. Трансляція програм в машинні коди. Ввід, редагування, трансляція та налагодження програм у крос-системах розробки. Налагодження прикладного програмного забезпечення мікроконтролерів. Методика проектування мікропроцесорних систем на базі однокристальних мікроконтролерів МК51 Обґрунтування застосування мікроконтролерів при проектуванні радіотехнічних систем. Особливості проектування РЕА з використанням мікроконтролерів. Етапи проектування радіотехнічних систем на базі МК51. Приклади проектування МПС на базі МК51. Уведення інформації з клавіатури. Вивід та відображення інформації. МПС керування на базі МК51. Проектування автодальноміра на базі МК51.Формулювання задачі. Формулювання методу. Упорядкування алгоритму. Деталізація. Етап коректування. Реалізація Особливості побудови і програмне забезпечення мікропроцесорних систем на базі однокристальних мікроконтролерів РIC фірми microchip Загальні відомості про архітектуру мікроконтролерів PIC фірми Microchip. Сімейство мікроконтролерів PIC16х8х. Трактування і цикл виконання команди. Потік команд і конвеєр. Організація пам'яті програм. Організація пам'яті даних. Файл регістрів загального призначення. Регістри спеціального призначення. Стек. Непряма адресація. Порти вводу-виводу. Програмування вводу-виводу. Таймер-лічильник. Переривання від таймера-лічильника. Переддільник. Перемикання переддільника. Flash -ПЗП даних. Читання з Flash - ПЗП даних. Запис у Flash - ПЗП даних. Особливості архітектури центрального процесора. Біти конфігурації. Конфігурування генератора. Скидання. Скидання по ввімкненню живлення. Таймер ввімкнення живлення. Таймер запуску генератора. Переривання. Сторожовий таймер. Режим зниженого енергоспоживання. Захист коду. Програмування в готовому пристрої. Система команд. Приклади проектування мікропроцесорних систем на базі однокристальних мікроконтролерів PIC 16X84 Особливості проектування РЕА з використанням мікроконтролерів PIC 16X84. Етапи проектування радіотехнічних систем на базі мікроконтролерів PIC. Інтегроване середовище розробки MPLAB. Асемблер MPASM. Приклади проектування МПС на базі PIC 16X84. Особливості побудови і програмне забезпечення мікропроцесорних систем на базі однокристальних мікроконтролерів AVR фірми ATMEL Загальні відомості про архітектуру мікроконтролерів AVR фірми Atmel. Сімейство мікроконтролерів Classic. Характеристики та архітектура ядра мікроконтролерів AVR. Підсистема вводу-виводу. Мікроконтролер AT90S2313. Арифметико-логічний пристрій. Організація пам’яті. Пам’ять програм. Пам’ять даних: Статичний ОЗП . Регістри загального призначення. Регістри вводу-виводу. Засоби адресації пам’яті даних. Енергонезалежна пам’ять даних EEPROM. Лічильник програм та виконання програми. Стек. Система команд. Пристрій керування. Режими зниженого енергоспоживання. Скидання. Переривання. Порти вводу-виводу. Таймери-лічильники. Аналоговий компаратор. Універсальний асинхронний прийомо-передавач. Послідовний периферійний інтерфейс SPI. Приклади проектування мікропроцесорних систем на базі однокристальних мікроконтролерів AT90S2313 фірми ATMEL Особливості проектування РЕА з використанням мікроконтролерів AT90S2313. Відмінності розробки радіотехнічних систем на базі мікроконтролерів AVR. Інтегроване середовище розробки AVR STUDIO. Асемблер. Приклади проектування МПС на базі AT90S2313. Задачі Розробити мікропроцесорну систему (МПС), апаратна частина якої включає - однокристальний мікроконтролер типу MCS-51 (MCS-31); - зовнішній постійний запам'ятовувальний пристрій (ПЗП), ємністю 0.5 КБ; - зовнішній оперативний запам'ятовувальний пристрій (ОЗП), ємністю 1 КБ; - однокристальний мікроконтролер PIC16C84, залучений портом A до порту Р1 МК51; - однокристальний мікроконтролер AT90S2313, залучений портом D до порту Р2 МК51. Програмне забезпечення: - провести ініціалізацію мікроконтролерів; - після рестарту мікроконролери працюють в режимі генерування відеоімпульсів з періодом Т= 1 мс і тривалістю ( = 0.5мс, МК51 використовує для цього таймер-лічильник; по перериванню з послідовного порту (який працює в режимі “0”) ввести в МК51 1 байт даних. Підрахувати в ньому кількість одиниць. Результат записати в ЗПД за адресою 100H. По перериванню від зовнішнього пристрою (кнопки) на всі мікроконролери (для МК51 - INT 0), передати цей результат з МК51 в PIC16C84 та AT90S2313; В PIC16C84 порівняти отримане число з граничним числом, що зберігається в пам'яті даних за адресою 015h. У випадку перевищення порогу зсунути число уліво на 2 розряду та видати його в порт RB. В AT90S2313 порівняти отримане число з граничним числом, що зберігається в R29. У випадку перевищення порога зсунути число вправо на 2 розряду та видати його у порт PB. Література. Пухальский Г. И., Новосельцева Т. Я. Цифровые устройства: Учебное пособие для втузов. — СПб.: Политехника, 1996. — 885 с. Рицар Б. Є. Цифрова техніка: Навч. Посібник. — Київ: УМК ВО, 1991. — 372 с. Ерофеев Ю. Н. Импульсная техника. Учебное пособие. — М.: Высшая школа, 1984. — 395 с. Лихтциндер Б. Я., Кузнецов В. Н. Микропроцессоры и вычислительные устройства в радиотехнике: Учеб. пособие. — К.: Вища школа. Главное изд-во, 1988. — 272 с. Проектирование цифровых устройств на однокри стальных микропроцессорах / В. В. Сташин и др. — М.: Энергоиздат, 1990. Однокристальные микроЭВМ. Справочник / А. В. Бобрыкин и др. — М.: МИКАП, 1994. Яценков В. С. Микроконтроллеры Microchip. Практическое руководство- Москва: Горячая линия-Телеком, 2002-296 с. Евстифеев А. В. Микроконтроллеры AVR семейства Classic фирмы Atmel. — М: Издательский дом Додэка-ХХІ, 2002. — 288 с. ПРИСТРОЇ ГЕНЕРУВАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ РАДІОСИГНАЛІВ Привести приклади структурних схем радіопередавачів (РПдП): а) зв'язкових; б)радіолокаційних; в)радіомовних. Сформулювати особливості застосування АМ і ЧМ модуляцій у РПдП [1, c. 6-7]. Накреслити схеми генераторів із зовнішнім порушенням (ГВВ). Пояснити їхні принципи роботи і призначення елементів схеми [1, c. 90-93, 102-112]. Пояснити особливості методики розрахунку ГВВ, що працює в критичному режимі [1, c. 53-56], [2, c. 60-62]. Показати залежність напруженості режиму роботи ГВВ від змін живлячих напруга й опору навантаження [1, с. 60-70], [2, c. 48-50]. Накреслити схеми і пояснити роботу двотактного ГВВ і особливості рівнобіжного включення активних елементів. Додавання потужностей у просторі [1, с. 104-111], [2, c. 144-148, 150-159]. Транзисторні автогенератори (АГ). Накреслити схеми і пояснити роботу трьохточкових автогенераторів. Вказати особливості коливальної характеристики АГ [1, c. 135-142], [2, c. 170-172]. Кварцові автогенератори. Особливості їхньої роботи при різних схемах включення кварців. Еквівалентна схема кварцового резонатора. Умови самозбудження АГ [1, c. 171-173], [2, c. 186-192]. Амплітудна модуляція в РПдП. Схеми й особливості РПдП з анодною модуляцією [1, c. 296-302], [2, c. 251-253]. Частотна модуляція. Способи отримання ЧМ, її особливості [1, c. 324-329], [2, c. 316-320]. Однополосна модуляція. Привести структурні схеми основних методів формування однієї бічної смуги (ОБП). Особливості передавачів ОБП [1, c. 304-309], [2, c. 277-282]. Задачі Намалювати ГУМ. Які основні вимоги пред'являються до блокувальних елементів? Визначите Lк, Скмин, Скмакс, Lдр, Сбл, якщо: fмин= 15 МГц, fмакс= 30 МГц. Намалювати схему АГ з індуктивної (ємнісної) зворотним зв'язком. Визначити можливість одержання стійких коливань в АГ, якщо: Еа= 30в, Іко=0.05 А, (= 0.9, ( =80, S= 0.2 А/В. Намалювати схему лампового ГВВ і визначити Р, Sкр у критичному режимі, якщо: Rое=3 ком, Іамакс= 4 А, Ро=4.8 кВт, (= 90 . Показати побудову динамічної характеристики. Намалювати схему транзисторного ПП. Визначити Рко, Uб, якщо: Рл=2 Вт, Ек= 30 В, S= 0.2 А/В, (= 0.9, ( = 80 . Однополосний передавач працює в діапазоні 8-32 МГц. Визначите діапазон роботи збудника і покажіть на мал. спектри частот після кожного перетворення при фільтровим методом формування ОБП. Література Радиопередающие устройства / Под ред. М. В. Благовещенского, Г. М. Уткина. — М.: Радио и связь, 1992. — 407 с. Радиопередающие устройства / Под ред. В. В. Шахгильдяна. — М.: Радио и связь, 2000. — 341 с. ПРИСТРОЮЇ ПРИЙОМУ Й ОБРОБКИ СИГНАЛІВ Структура і принцип дії супергетеродинного приймача [1, c. 8-9]. Показники якості радіоприймача [1, c. 11-15]: - чутливість; - вибірковість (частотна, ефективна частотна, тимчасова, просторова, поляризаційна); - завадозахищеність ; - перекручування відтвореного сигналу (лінійні і нелінійні); - стабільність; електромагнітна сумісність; - динамічний діапазон. Сусідній і побічні (дзеркальний, комбінаційний, інтермодуляційний, прямий) канали прийому; визначення, вироблений ефект і способи їхнього придушення [1, c. 9-10]. Шуми елементів [1, c. 20-23, 25-27, 29-31]: внутрішні шуми (теплові, дробові, шуми рекомбінації носіїв зарядів); зовнішні шуми (шуми антени); фізичні поняття диференціального й інтегрального коефіцієнта шуму; вираження коефіцієнта шуму приймача через коефіцієнт шуму його каскадів; фізичне поняття і визначення реальної чутливості приймача. Пристрою селекції радіосигналів по дзеркальному каналі: - вхідні ланцюги (визначення, призначення, якісні показники, типи схем вхідних ланцюгів) [1, c. 32-33; 36-37]; - підсилювачі радіочастоти ПРЧ (призначення, якісні показники, еквівалентна і варіанти принципової електричних схем транзисторних ПРЧ помірно високих частот) [1, c. 38-40]. Пристрої селекції радіосигналів по сусідньому каналу прийому: - призначення, якісні показники підсилювачів проміжної частоти ППЧ, класифікація [1, c. 57-59]; схемотехнічні особливості ППЧ із розподіленої вибірковою тривалістю [1, c. 59-60]; УПЧ із фільтрами і зосередженою вибірковістю ФСН (класифікація, достоїнства, недоліки) [1, c. 68]; схемотехнічні особливості ФСН (електричних, електростатичних, п’єзо-механічних на об'ємних акустичних хвилях ОАВ і поверхнево-акустичних хвилях ПАВ) [1, c. 68-72]; алгоритм роботи УПЧ на ПЗС і цифровій техніці. Перетворювачі частот [1, c. 81-90, 93, 101-103]: - фізична сутність і основні параметри перетворювачів частоти; - вплив побічних каналів прийому і боротьба з ними; - придушення шумів гетеродина; - основні схеми перетворювачів частоти (діодних, транзисторних, балансових). Амплітудні детектори радіоканалів [1, c. 122-136]: - принцип дії, основні параметри і схема квадратичного амплітудного детектора; - особливості лінійного детектора; - детектування радіоімпульсів і відеоімпульсів (принцип дії, схемотехнічні особливості). Фазові детектори радіосигналів [1, c. 141-146]: - принцип фазового детектування сигналів; - детекторні характеристики, основні параметри і схеми ЧД (с амплітудним перетворювачем ЧМ, з фазовим перетворенням ЧМ, із внутрішнім обмеженням). Задачі Скласти структурну схему супергетеродинного приймача з чутливістю Еа не менш 10 мкВ, вибірковістю по сусідньому каналі більш 50 дБ і вибірковістю по дзеркальному каналові менш 10 дБ для діапазону ДВ. Намалюйте схему перетворювача частоти з окремим гетеродином і УПЧ із ФСС на LC ланках. Намалюйте узагальнену схему вхідного ланцюга, покажіть прикладний вид кривих резонансного коефіцієнта передачі для "подовженої" і "укороченої" антен. Порівняєте каскади УРЧ діапазонів ДВ і КВ віщального супергетеродинного приймача, контури яких мають однакову добротність. У якому з них будуть більш нелінійні перекручування огинаючої АМ сигналу при розстроці кожного з УРЧ на половину смуги пропущення УРЧ? Намалюйте структурну схему трансверсального фільтра на ПАВ і покажіть вид огинаючої вагових коефіцієнтів, якщо фільтр має прямокутну амплітудно-частотну характеристику. Намалюйте схему послідовного амплітудного детектора. Як зміниться коефіцієнт передачі і вхідний опір детектора, якщо в результаті несправності відключився конденсатор, шунтуючий резистор навантаження. Намалюйте схему балансового частотного детектора зі зв’язаними контурами. Як зміниться вид детекторної характеристики, якщо в котушці першого контуру змінити направлення витків? Намалюйте схему балансового фазового детектора і побудуйте графік залежності нормованої детекторної характеристики при Uопорн >> Uсигн.. Намалюйте схему амплітудного детектора на транзисторі. Намалюйте схему балансового перетворювача частоти, поясніть принцип придушення шумів гетеродина. Література Основна: Радиоприемные устройства / Под ред. А. П. Жуковского. — М.: Высш. шк., 1999. — 342 с. Буга Н. Н., Фалько А. И., Чистяков Н. И. Радиоприемные устройства. — М.: Радио и связь, 1996. — 320 с. Радиоприемные устройства / Под ред. Л. Г. Барулина. — М.: Радио и связь, 1994. — 271 с. Додаткова: Тихонов В. И. Оптимальный прием сигнала. — М.: Радио и связь, 1996. — 320 с. Радиоприемные устройства / Под ред. А. Г. Зюко. — М.: Связь, 1995. — 400 с. Проектирование радиолокационных приемных устройств / Под ред. М. М. Соколова. — М.: Высшая школа, 1984. — 335 с. Сборник задач и упражнений по курсу радиоприемных устройств / Под ред. В. И. Сифорова. — М.: Радио и связь, 1994. — 222 с. Справочник по учебному проектированию приемно-усилительных устройств / Под ред. М. К. Белкина. — К.: Высшая школа, 1999. — 447 с. РАДІОТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ Основні визначення і задачі радіотехнічних систем. Основні визначення і класифікація радіотехнічних систем [1, с. 5,6]. Основні визначення і класифікація РТС ВІ [1, с. 6-8]. Основні визначення і класифікація радіолокації і радіолокаційних систем [1, с. 8-15]. Узагальнена структурна схема РТС ВІ [1, с. 15-17]. Основні задачі та оптимізація радіолокаційного спостереження [1, с. 17-22]. Принципи і методи виміру координат і їх перших похідних: Принципи визначення місцеположення об’єкту. Поняття ліній та поверхонь положення похідних [5, с. 15-18]. Принципи виміру координат і їхніх перших похідних [1, с. 23-28]. 2.3. Принцип вимірювання радіальної швидкості цілі. Ефект Допплера [5, с. 56-58]. Основні характеристики радіотехнічних систем. Вихідні і вхідні характеристики [1, с. 47-49]. Основне рівняння радіолокації у вільному просторі [1, с. 49-56]. Опис сигналів і завад. Зондуючий сигнал [1, с. 72-73]. Радіолокаційний сигнал [1, с. 74-78]. Комплексне уявлення вузькосмугових сигналів [1, с. 78-83]. Природні завади [1, с. 83-87]. Функції невизначеності зондуючого сигналу та її властивості [1, с. 91-103]. Просте виявлення. Відношення правдоподібності для детермінованого сигналу [2, с. 4-17]. Структура оптимального кореляційного приймача виявлення [2, с. 17-23]. Статистичні властивості кореляційного інтеграла [2, с. 23-26]. Відношення сигнал/шум на виході оптимального приймача [2, с. 26-27]. Якісні показники оптимального приймача [2, с. 26-29]. Структура оптимального фільтраційного приймача виявлення [2, с. 17-21]. Виявлення сигналів з випадковою фазою і флюктуючою амплітудою [2, с. 29-44]. Виявлення сигналів з невідомим часом запізнювання [2, с. 45-49]. Особливості виявлення когерентних та некогерентних пачок імпульсів. Опис моделей пачок імпульсів [2, с. 49-52]. Оптимальні приймачі для різних моделей когерентних пачок імпульсів і розрахунок характеристик виявлення [2, с. 52-65]. Оптимальні приймачі для різних моделей некогерентних пачок імпульсів і розрахунок характеристик виявлення [2, с. 65-76]. Складні сигнали. Фазоманіпульований сигнал. Формування ФМ сигналу. Основні властивості M-послідовностей. Структурні схеми генератора ФМ сигналу. Структурна схема узгодженого фільтра для ФМ сигналу. Спектр і функції автокореляції ФН сигналу. Топографічний перетин функції невизначеності ФМ сигналу. Стиск ФМ сигналу. Подолання протиріч між максимальною віддаллю і розрізняльною здатністю за віддаллю при використанні ФМ сигналів [3, с. 6-20, 56]. Радіоімпульс з лінійною частотною модуляцією. Формування ЛЧМ сигналу. Погоджений фільтр для ЛЧМ сигналу. Спектр і функція автокореляції ЛЧМ сигналу. Топографічний перетин функції невизначеності ЛЧМ сигналу [3, с. 21-27, 30-31, 48-54]. Топографічні перетини радіоімпульсу і когерентної пачки радіоімпульсів. [3, стор.44-47]. Розрізняння сигналів. Релєєвська розрізняльна здатність. Постійна розрізняння. Оптимальні сигнали і розподіл поля в розкритті антени, які оптимальні за критерієм мінімуму постійної розрізняння по віддалі, швидкості та кутовим координатам [3, с. 58-64]. Статистична оцінка параметрів сигналів. Метод максимально правдоподібного оцінювання [4, с. 7-13]. Дисперсія оцінки часу запізнювання і частоти Допплера [4, с. 3-16, 21-24]. Оптимальні сигнали за критерієм мінімуму дисперсії оцінки часу запізнювання і частоти Допплера [4, с. 16-17, 24-26]. Структурні схеми пристроїв оцінювання [4, с. 32-34]. Література Свердлик М. Б. Методические указания к изучению темы "Принципы и физические основы построения радиолокационных и радионавигационных систем. — Одесса, ОПИ, 1991. Свердлик М. Б. Методические указания по изучению раздела "Обнаружение сигналов". — Одесса, ОПИ, 1983. Свердлик М. Б. Методические указания по изучению дисциплины "Радиотехнические системы". — Одесса, ОПИ, 1984. Свердлик М. Б. Методические указания по изучению темы "Статистическая оценка параметров сигналов и синтез измерителей координат целей". — Одесса, ОПНУ, 1990. Качур В. Г. Конспект лекцій з дисципліни "Системи радіолокації та радіонавігації" для студентів спеціальностей 7.090701, 8.090701 – радіотехніка, 7.090702, 8.090702 – радіоелектронні пристрої, системи та комплекси. — Одеса, Наука і техніка, 2005. — 116 с. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ 1. Наведіть загальну схему багатоканальної РТС ПІ, дайте означення та поясніть призначення основних її частин: джерело повідомлень, пристрій ущільнення та розділення каналів, кодек, модем, лінія зв'язку, канал зв'язку, система зв'язку. 2. Що таке метод передавання і метод приймання у РТС ПІ? 3. В чому полягають основні переваги цифрових методів передавання неперервних повідомлень? Якою ціною це досягається? 4. Що розуміють під універсальною кількісною мірою інформації? 5. Поясніть основні властивості ентропiї дискретних повідомлень. 6. Що таке диференціальна ентропiя неперервного повідомлення? 7. Якими інформаційними характеристиками прийнято описувати джерела повідомлень? 8. Якими інформаційними характеристиками прийнято описувати канали зв'язку? 9. Поясніть фізичний зміст і значення формули К. Шеннона (пропускної спроможності неперервного каналу зв'язку з гаусовим білим шумом) для сучасної теорії і техніки зв'язку. 10. В чому полягає сутність інформаційного узгодження джерела повідомлень і каналу зв'язку? 11. Поясніть сутність теореми К. Шеннона ефективного кодування для каналів без завад. 12. Методи стиснення інформації без втрат: - метод Шеннона-Фано; - метод Хаффмена, - метод стопи книг; - арифметичні методи стиснення; - метод Лемпеля-Зіва-Уелча; навести приклади стиснення інформації на основі перелічених методів [2]. 13. Коректувальні коди. Загальні властивості (кодова відстань, коректувальні властивості, ймовірність помилкового декодування, складність технічної реалізації кодека). 14. Границі коректувальних можливостей: верхня границя Хеммінга, нижня границя Варшамова-Гілберта, границя Сінглтона. 15. Коди Хеммінга. Приклад побудови кодека коду Хеммінга. 16. Циклічні коди Боуза-Чоудхурі-Хоквінгема. Теорема Боуза-Чоудхурі. 17. Коди максимальної довжини М-послідовності та їхні властивості. Приклади побудови кодеків кодів максимальної довжини за мажоритарним методом декодування. 18. Коди Ріда-Соломона. Приклади побудови кодів Ріда-Соломона над простими та розширеними полями Галуа. 19. Згорткові коди (рівняння кодування, схема кодера, діаграма станів, імпульсна характеристика, решітчаста діаграма, вільна кодова відстань). Приклади побудови згорткових кодів. 20. Алгоритм Вітербі декодування згорткових кодів (основні процедури). 21. Завадостійкість коректувальних кодів при поелементному прийманні. Література 1. Мазурков М. І. Основи теорії передавання інформації: Навч. посіб. для вищ. навч. закладів. Одеса: Наука і техніка, 2004. 168 с. 2. Методы и коды сжатия информации / М. И. Мазурков и др. Одесса: ЛИТО ОНПУ, 1999. 68 с. 3. Мазурков М. І., Чечельницький В. Я. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ. Методичні вказівки до розрахунково-графічної роботи. — Одеса: Наука і техніка, 2005. — 28 с. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА Білет N Мікропроцесори і мікропроцесорні комплекти БІС: - дайте визначення мікропроцесора і мікропроцесорного комплекту БІС (5 балів); - перелічите склад мікропроцесорного комплекту БІС серії КР580 (8 балів); - поясніть призначення вхідних у мікропроцесорний комплект БІС серії КР580 інтегральних мікросхем (12 балів). Пристрою селекції радіосигналів по сусідньому каналі з використанням приладів із зарядовим зв'язком: - алгоритм роботи (6 балів); - структурні схеми (11 балів); - порівняльний аналіз (8 балів). Схеми генераторів із зовнішнім порушенням (ГВВ): - накреслити схему ГВВ, указати її особливості й область застосування (9 балів); пояснити принципи роботи схеми (6 балів); показати шляхи проходження струмів у вхідний і вихідний ланцюгах (6 балів); пояснити призначення блокувальних елементів (4 бали). Складні сигнали: сутність явища стиснення складного сигналу. Від яких параметрів зондуючого сигналу залеж |
| Посетителей: 1, из них зарегестрированных: 0, гостей: 1 Зарегистрированные пользователи: Подробно | Страница сгенерирована за 0.0621 сек. |
