- [ИРТ Одесса]

Содержимое файла "1 .doc" (без форматирования)

1 Структурна схема передавача

Структурна схема передавача має вигляд:

Рис. 1.1 – Структурна схема передавача

2 Енергетичний розрахунок кінцевого каскаду підсилювача потужності

Згідно проведеному розрахунку структурної схеми вибираємо двотактну схему підсилювача потужності. Транзистор КТ925Б задовольняє розрахованим даним. Він має такі параметри:

- постійна напруга колектор-емітер;

- імпульсний струм колектора;

- постійний струм колектора;

- постійна часу кола зворотного зв’язку;

- ємність колекторного переходу;

- індуктивність виводу емітера;

- індуктивність виводу бази;

n.3 HYPER14HYPER15- верхня гранична частота транзистора;

- опір насичення;

- потужність розсіювання;

- постійна напруга база-емітер.

Вихідні дані для розрахунку:

- вихідна потужність підсилювача(при двохтактній схемі);

- верхня робоча частота передавача.

2.1 Розрахунок колекторного кола підсилювача потужності

2.1.1. Обираємо кут відсічки з урахуванням виду модуляції. Для ОБП модуляції візьмемо ED Equation.DSMT4 HYPER14HYPER15. Підсилювач являє собою двотактну схему вихідного каскаду.

2.1.2. Виходячи з гранично допустимих параметрів транзистора і виду модуляції, визначаємо напругу живлення:

. (2.1)

Тоді приймемо рівною 12 В.

2.1.3. Визначимо опір насичення. Оскільки на високих частотах опір насичення дещо більший, ніж в статичному режимі, а саме , маємо:

. (2.2)

Крутизна в критичному режимі дорівнює:

. (2.3)

2.1.4. Амплітуда високочастотної напруги першої гармоніки в колекторному колі підсилювача:

, (2.4)

де - задана коливальна потужність в колекторному колі,

- коефіцієнт розкладу імпульсу колекторного струму за першою гармонікою для заданого кута . Тоді:

.

2.1.5. Визначаємо максимальну миттєву напругу на колекторі транзистора:

Equation.3 HYPER14HYPER15. (2.5)

При цьому слід пам’ятати, що транзистори не витримують навіть коротких перевантажень за напругою між будь-якими електродами.

2.1.6. Амплітуда першої гармоніки струму, що діє в колекторному колі:

. (2.6)

2.1.7. Максимальний імпульс колекторного струму дорівнює:

. (2.7)

2.1.8. Постійна складова колекторного струму розраховується за формулою:

. (2.8)

2.1.9. Потужність, що підводиться до колекторного кола від джерела живлення дорівнює:

. (2.9)

2.1.10. Тоді коефіцієнт корисної дії колекторного кола:

. (2.10)

2.1.11. Теплова потужність, що виділяється на колекторі транзистора:

. (2.11)

2.1.12. Враховуючи те, що маємо двотактну схему і , тоді необхідний опір колекторного навантаження дорівнює:

, (2.12)

тоді

. (2.13)

2.2 Розрахунок базового кола підсилювача потужності

2.2.1. Визначимо опір „тіла” бази транзистора на високих частотах:

HYPER14HYPER15, (2.14)

де - паспортне значення постійної часу кола зворотного зв’язку транзистора.

Коефіцієнт у формулі приймемо рівним чотирьом як для високочастотного транзистора, тому:

. (2.15)

2.2.2. Знайдемо приведений внутрішній опір транзистора, що працює з відсічкою колекторного струму:

, (2.16)

де - гранична кутова частота коефіцієнта передачі струму на високій частоті.

Тоді:

. (2.17)

2.2.3. Визначаємо коефіцієнт навантаження:

. (2.18)

2.2.4. Активна складова вхідного опору транзистора дорівнюватиме:

. (2.19)

Наявність індуктивності в колі виводу емітера призводить до збільшення резистивної складової вхідного опору транзистора, до росту нерівномірності частотної характеристики підсилювача, зменшенню вихідної потужності каскаду, появі від’ємного зворотного зв’язку, котрий на деяких частотах може перетворитися на додатний зворотний зв’язок. Тому при конструюванні транзисторних підсилювачів потрібно будь-якими методами зменшувати індуктивність монтажу емітерного кола.

2.2.5. Повна вхідна індуктивність базового кола:

, (2.19)

де - індуктивність виводу бази транзистора;

-додаткова індуктивність базового кола, що включається послідовно;

- ідуктивність монтажу .

2.2.6. Добротність вхідного кола на верхній частоті роботи передавача:

. (2.20)

Звідси:

. (2.21)

2.2.7. Знайдемо активну складову вихідного опору транзистора:

Equation.3 HYPER14HYPER15. (2.22)

Тоді потужність збудження базового кола:

.(2.23)

2.2.8. Амплітуда першої гармоніки вхідного струму збудження бази:

, (2.24)

де .

Тоді маємо:

Equation.3 HYPER14HYPER15.

2.2.9. Амплітуда напруги збудження, що діє на виводах база-емітер транзистора:

. (2.25)

2.2.10. Знайдемо додатковий опір, ввімкнений паралельно вхідному колу:

, (2.26)

де множник quation.DSMT4 HYPER14HYPER15 забезпечує рівномірність навантаження передвихідного каскаду в широкому діапазоні частот. Одночасно підвищується стійкість підсилювального каскаду.

2.2.11. Вхідний опір з урахуванням додаткового резистора:

. (2.27)

2.2.12. Амплітуда вхідної напруги збудження, що подається в базове коло з елементами корекції ():

. (2.28)

2.2.13. Коефіцієнт підсилення каскаду:

. (2.29)

2.2.14. Необхідна потужність від попереднього каскаду збудження с урахуванням втрат в його коливальній системі і елементах узгодження.

, (2.30)

де для ВЧ діапазону. Тому:

.

2.2.15. Потрібний коефіцієнт фільтрації вищих гармонік на виході підсилювача потужності:

, (2.31)

де , тобто:

- коефіцієнт розкладу імпульсу колекторного струму на n-тій гармоніці (2-ій). При відсічці 900 3 гармоніка відсутня;

- допустимий за нормами електромагнітної сумісності

рівень потужності гармонік;

b - коефіцієнт запасу, рівний .

- коефіцієнт біжучої хвилі (КБВ) в фідері на основній частоті та на частоті другої гармоніки.

Розрахуємо коефіцієнт фільтрації на 2-ій гармоніці:

.

Виходячи з розрахованого значення потрібно обрати схему коливальної системи підсилювача потужності.

3 Енергетичний розрахунок передкінцевого каскаду підсилювача потужності

Згідно проведеному розрахунку кінцевого каскаду вибираємо однотактну схему підсилювача потужності. Транзистор КТ315А задовольняє розрахованим даним. Він має такі параметри:

- постійна напруга колектор-емітер;

- імпульсний струм колектора;

- постійний струм колектора;

- постійна часу кола зворотного зв’язку;

- ємність колекторного переходу;

- індуктивність виводу емітера;

- індуктивність виводу бази;

- верхня гранична частота транзистора;

HYPER14HYPER15- опір насичення;

- потужність розсіювання;

- постійна напруга база-емітер.

Вихідні дані для розрахунку:

- вихідна потужність підсилювача;

- верхня робоча частота передавача.

3.1 Розрахунок колекторного кола підсилювача потужності

3.1.1. Обираємо кут відсічки. Підсилювач являє собою однотактну схему.

3.1.2. Виходячи з гранично допустимих параметрів транзистора і виду модуляції, визначаємо напругу живлення:

. (3.1)

Тоді приймемо рівною 12 В.

3.1.3. Визначимо опір насичення. Оскільки на високих частотах опір насичення дещо більший, ніж в статичному режимі, а саме ation.DSMT4 HYPER14HYPER15, маємо:

. (3.2)

Крутизна в критичному режимі дорівнює:

. (3.3)

3.1.4. Амплітуда високочастотної напруги першої гармоніки в колекторному колі підсилювача:

, (3.4)

де - задана коливальна потужність в колекторному колі,

- коефіцієнт розкладу імпульсу колекторного струму за першою гармонікою для заданого кута . Тоді:

3 HYPER14HYPER15.

3.1.5. Визначаємо максимальну миттєву напругу на колекторі транзистора:

. (3.5)

При цьому слід пам’ятати, що транзистори не витримують навіть коротких перевантажень за напругою між будь-якими електродами.

3.1.6. Амплітуда першої гармоніки струму, що діє в колекторному колі:

. (3.6)

3.1.7. Максимальний імпульс колекторного струму дорівнює:

. (3.7)

3.1.8. Постійна складова колекторного струму розраховується за формулою:

. (3.8)

3.1.9. Потужність, що підводиться до колекторного кола від джерела живлення дорівнює:

. (3.9)

3.1.10. Тоді коефіцієнт корисної дії колекторного кола:

HYPER15. (3.10)

3.1.11. Теплова потужність, що виділяється на колекторі транзистора:

. (3.11)

3.1.12. Опір колекторного навантаження дорівнює:

. (3.12)

3.2 Розрахунок базового кола підсилювача потужності

3.2.1. Визначимо опір „тіла” бази транзистора на високих частотах:

, (3.13)

де - паспортне значення постійної часу кола зворотного зв’язку транзистора.

Коефіцієнт у формулі приймемо рівним чотирьом як для високочастотного транзистора, тому:

.

3.2.2. Знайдемо приведений внутрішній опір транзистора, що працює з відсічкою колекторного струму:

, (3.14)

де - гранична кутова частота коефіцієнта передачі струму на високій частоті.

Тоді:

.

3.2.3. Визначаємо коефіцієнт навантаження:

. (3.15)

3.2.4. Активна складова вхідного опору транзистора дорівнюватиме:

. (3.16)

Наявність індуктивності в колі виводу емітера призводить до збільшення резистивної складової вхідного опору транзистора, до росту нерівномірності частотної характеристики підсилювача, зменшенню вихідної потужності каскаду, появі від’ємного зворотного зв’язку, котрий на деяких частотах може перетворитися на додатний зворотний зв’язок. Тому при конструюванні транзисторних підсилювачів потрібно будь-якими методами зменшувати індуктивність монтажу емітерного кола.

3.2.5. Повна вхідна індуктивність базового кола:

, (3.16)

де - індуктивність виводу бази транзистора;

-додаткова індуктивність базового кола, що включається послідовно;

- ідуктивність монтажу.

Звідси:

.

3.2.6. Знайдемо активну складову вихідного опору транзистора:

. (3.17)

Тоді потужність збудження базового кола:

.(3.18)

3.2.7. Амплітуда першої гармоніки вхідного струму збудження бази:

, (3.19)

де 3 HYPER14HYPER15.

Тоді маємо:

.

3.2.8. Амплітуда напруги збудження, що діє на виводах база-емітер транзистора:

. (3.20)

3.2.9. Знайдемо додатковий опір, ввімкнений паралельно вхідному колу:

, (3.21)

де множник забезпечує рівномірність навантаження передвихідного каскаду в широкому діапазоні частот. Одночасно підвищується стійкість підсилювального каскаду.

3.2.10. Вхідний опір з урахуванням додаткового резистора:

ED Equation.3 HYPER14HYPER15. (3.22)

3.2.11. Амплітуда вхідної напруги збудження, що подається в базове коло з елементами корекції ():

. (3.23)

3.2.12. Коефіцієнт підсилення каскаду:

. (3.24)

3.2.13. Необхідна потужність від попереднього каскаду збудження с урахуванням втрат в його коливальній системі і елементах узгодження.

, (3.25)

де для ВЧ діапазону. Тому:

Equation.3 HYPER14HYPER15.

3.2.14. Так як кут відсічки дорівнює 1800, то 2 і 3 гармоніки відсутні.

4 Енергетичний розрахунок малопотужного каскаду підсилювача потужності

Згідно проведеному розрахунку передкінцевого каскаду вибираємо однотактну схему підсилювача потужності. Транзистор КТ315А задовольняє розрахованим даним. Він має такі параметри:

- постійна напруга колектор-емітер;

- імпульсний струм колектора;

- постійний струм колектора;

- постійна часу кола зворотного зв’язку;

- ємність колекторного переходу;

- індуктивність виводу емітера;

- індуктивність виводу бази;

EMBED Equation.3 HYPER14HYPER15- верхня гранична частота транзистора;

- опір насичення;

- потужність розсіювання;

- постійна напруга база-емітер.

Вихідні дані для розрахунку:

HYPER14HYPER15- вихідна потужність підсилювача;

- верхня робоча частота передавача.

4.1 Розрахунок колекторного кола підсилювача потужності

4.1.1. Обираємо кут відсічки. Підсилювач являє собою однотактну схему.

4.1.2. Виходячи з гранично допустимих параметрів транзистора і виду модуляції, визначаємо напругу живлення:

. (4.1)

Тоді приймемо рівною 12 В.

4.1.3. Визначимо опір насичення. Оскільки на високих частотах опір насичення дещо більший, ніж в статичному режимі, а саме , маємо:

. (4.2)

Крутизна в критичному режимі дорівнює:

. (4.3)

4.1.4. Амплітуда високочастотної напруги першої гармоніки в колекторному колі підсилювача:

, (4.4)

де - задана коливальна потужність в колекторному колі,

- коефіцієнт розкладу імпульсу колекторного струму за першою гармонікою для заданого кута . Тоді:

.

4.1.5. Визначаємо максимальну миттєву напругу на колекторі транзистора:

. (4.5)

При цьому слід пам’ятати, що транзистори не витримують навіть коротких перевантажень за напругою між будь-якими електродами.

4.1.6. Амплітуда першої гармоніки струму, що діє в колекторному колі:

. (4.6)

4.1.7. Максимальний імпульс колекторного струму дорівнює:

. (4.7)

4.1.8. Постійна складова колекторного струму розраховується за формулою:

. (4.8)

4.1.9. Потужність, що підводиться до колекторного кола від джерела живлення дорівнює:

. (4.9)

4.1.10. Тоді коефіцієнт корисної дії колекторного кола:

. (4.10)

4.1.11. Теплова потужність, що виділяється на колекторі транзистора:

. (4.11)

4.1.12. Опір колекторного навантаження дорівнює:

. (4.12)

4.2 Розрахунок базового кола підсилювача потужності

4.2.1. Визначимо опір „тіла” бази транзистора на високих частотах:

, (4.13)

де - паспортне значення постійної часу кола зворотного зв’язку транзистора.

Коефіцієнт у формулі приймемо рівним чотирьом як для високочастотного транзистора, тому:

.

4.2.2. Знайдемо приведений внутрішній опір транзистора, що працює з відсічкою колекторного струму:

, (4.14)

де - гранична кутова частота коефіцієнта передачі струму на високій частоті.

Тоді:

HYPER15.

4.2.3. Визначаємо коефіцієнт навантаження:

. (4.15)

4.2.4. Активна складова вхідного опору транзистора дорівнюватиме:

. (4.16)

Наявність індуктивності в колі виводу емітера призводить до збільшення резистивної складової вхідного опору транзистора, до росту нерівномірності частотної характеристики підсилювача, зменшенню вихідної потужності каскаду, появі від’ємного зворотного зв’язку, котрий на деяких частотах може перетворитися на додатний зворотний зв’язок. Тому при конструюванні транзисторних підсилювачів потрібно будь-якими методами зменшувати індуктивність монтажу емітерного кола.

4.2.5. Повна вхідна індуктивність базового кола:

, (4.16)

де SMT4 HYPER14HYPER15 - індуктивність виводу бази транзистора;

-додаткова індуктивність базового кола, що включається послідовно;

- ідуктивність монтажу.

Звідси:

HYPER14HYPER15.

4.2.6. Знайдемо активну складову вихідного опору транзистора:

. (4.17)

Тоді потужність збудження базового кола:

(4.18)

4.2.7. Амплітуда першої гармоніки вхідного струму збудження бази:

, (4.19)

де .

Тоді маємо:

.

4.2.8. Амплітуда напруги збудження, що діє на виводах база-емітер транзистора:

. (4.20)

4.2.9. Знайдемо додатковий опір, ввімкнений паралельно вхідному колу:

, (4.21)

де множник забезпечує рівномірність навантаження передвихідного каскаду в широкому діапазоні частот. Одночасно підвищується стійкість підсилювального каскаду.

4.2.10. Вхідний опір з урахуванням додаткового резистора:

. (4.22)

4.2.11. Амплітуда вхідної напруги збудження, що подається в базове коло з елементами корекції ():

3 HYPER14HYPER15. (4.23)

4.2.12. Коефіцієнт підсилення каскаду:

. (4.24)

4.2.13. Необхідна потужність від попереднього каскаду збудження с урахуванням втрат в його коливальній системі і елементах узгодження.

SMT4 HYPER14HYPER15, (4.25)

де для ВЧ діапазону. Тому:

.

4.2.14. Так як кут відсічки дорівнює 1800, то 2 і 3 гармоніки відсутні.

5 Розрахунок узгоджуючих фільтруючих кіл

Розрахуємо коефіцієнт перекриття за частотою:

. (5.1)

Знайдений коефіцієнт говорить про те, що для забезпечення необхідної фільтрації достатньо використати звичайні Г-, П- або Т-подібні кола, тобто не потрібно розбивати діапазон частот на піддіапазони.

Також необхідною умовою для всіх УФК є:

, (5.2)

Де:

- центральна частота передавача;

- смуга частот передавача.

Отже:

5.1 Розрахунок УФК між АФП і кінцевим каскадом

Для розрахунку УФК будемо використовувати Т-подібну і Г-подібну ланки.

Параметри кінцевого підсилювача:

- оптимальний опір колекторного навантаження;

- опір антени;

.

Для кінцевого каскаду коефіцієнт трансформації за опіром:

. (5.3)

На заданій частоті важко отримати індуктивність, що може бути реалізована фізично, отже задамося двома ланками:

Г-типу і Т типу (у напрямку від виходу транзистору до антени).

Ланка Г-типу дозволяє ввести додаткову індуктивність, що може бути реализована фізично.

5.1.1 Розрахунок ланки Т-типу

- вхідний опір антени;

HYPER14HYPER15- проміжний опір.

Рис.5.1 – Ланка Т-типу

Коефіцієнт трансформації за опіром:

. (5.4)

Визначимо добротність за входом:

HYPER15 . (5.5)

Приймаємо.

Визначимо добротність за виходом:

. (5.6)

Визначимо індуктивності:

. (5.7)

. (5.8)

Визначимо ємність:

. (5.9)

Визначимо коефіцієнт фільтрації:

. (5.10)

Визначимо ККД:

, (5.11)

де - власна добротність катушки індуктивності:

.

5.1.2 Розрахунок ланки Г-типу

Ланка Г-типу зображена на рис.5.2:

Рис.5.2 – Ланка Г-типу

Виходячи з даних, що були отримані в попередньому розрахунку, отримаємо:

Визначимо добротність:

. (5.12)

Приймаємо.

Розрахуємо ємність:

. (5.13)

Розрахуємо індуктивність:

. (5.14)

Визначимо ККД:

. (5.15)

Розрахуємо коефіцієнт фільтрації:

. (5.16)

Сумарний ККД УФК становить:

. (5.17)

Сумарний коефіцієнт фільтрації:

. (5.18)

5.2 Розрахунок УФК між кінцевим каскадом і передкінцевим

УФК має узгодити опори:

;

.

Коефіцієнт трансформації за опіром:

. (5.19)

Очевидно, що трансформація більша ніж може довзолити коло

Т-типу. Треба розбити розрахунок на 3 етапи:

. (5.20)

5.2.1 Розрахунок першої ланки Т-типу

- проміжний опір;

Рис.5.3 – Ланка Т-типу

Коефіцієнт трансформації за опіром:

. (5.21)

Визначимо добротність за виходом:

. (5.22)

Приймаємо.

Визначимо добротність за входом:

. (5.23)

Визначимо індуктивності:

. (5.24)

. (5.25)

Визначимо ємність:

. (5.26)

Визначимо ККД:

, (5.27)

де - власна добротність катушки індуктивності:

.

5.2.2 Розрахунок другої ланки Т-типу

- проміжний опір;

Рис.5.4 – Ланка Т-типу

Визначимо добротність за виходом:

. (5.28)

Приймаємо.

Визначимо добротність за входом:

. (5.28)

Визначимо індуктивності:

. (5.29)

. (5.30)

Визначимо ємність:

. (5.31)

Визначимо ККД:

, (5.32)

де - власна добротність катушки індуктивності:

.

5.2.3 Розрахунок третьої ланки Т-типу

- вихідний опір передвихідного каскаду;

- проміжний опір.

Рис.5.5 – Ланка Т-типу

Визначимо добротність за виходом:

. (5.33)

Приймаємо.

Визначимо добротність за входом:

. (5.34)

Визначимо індуктивності:

. (5.35)

. (5.36)

Визначимо ємність:

. (5.37)

Визначимо ККД:

, (5.38)

де - власна добротність катушки індуктивності:

.

Сумарний ККД УФК становить:

. (5.39)

5.3 Розрахунок УФК між передкінцевим каскадом і малопотужним

УФК має узгодити опори:

;

.

Коефіцієнт трансформації за опіром:

. (5.40)

Очевидно, що трансформація більша ніж може довзолити коло

Т-типу. Треба розбити розрахунок на 3 етапи:

. (5.41)

5.3.1 Розрахунок першої ланки Т-типу

- вхідний опір передкінцевого каскаду;

- проміжний опір.

Рис.5.6 – Ланка Т-типу

Коефіцієнт трансформації за опіром:

. (5.42)

Визначимо добротність за виходом:

. (5.43)

Приймаємо.

Визначимо добротність за входом:

. (5.44)

Визначимо індуктивності:

. (5.45)

. (5.46)

Визначимо ємність:

. (5.47)

Визначимо ККД:

, (5.48)

де - власна добротність катушки індуктивності:

.

5.3.2 Розрахунок другої ланки Т-типу

- проміжний опір;

- проміжний опір.

Рис.5.7 – Ланка Т-типу

Визначимо добротність за виходом:

. (5.49)

Приймаємо.

Визначимо добротність за входом:

. (5.50)

Визначимо індуктивності:

. (5.51)

. (5.52)

Визначимо ємність:

. (5.53)

Визначимо ККД:

, (5.54)

де - власна добротність катушки індуктивності:

.

5.3.3 Розрахунок третьої ланки Т-типу

- вихідний опір малопотужного каскаду;

- проміжний опір.

Рис.5.8 – Ланка Т-типу

Визначимо добротність за виходом:

. (5.55)

Приймаємо.

Визначимо добротність за входом:

. (5.56)

Визначимо індуктивності:

. (5.57)

. (5.58)

Визначимо ємність:

. (5.59)

Визначимо ККД:

, (5.60)

де - власна добротність катушки індуктивності:

.

Сумарний ККД УФК становить:

. (5.61)

6 Розрахунок генератору

Задаючий генератор реалізований за схемою Клаппа. Ця схема реалізує високу стабільність частоти та задовільні параметри перелагодження.

6.1Параметри розрахунку

Максимальна робоча частота: ;

Максимальна вихідна потужність

Напруга живленя: ;

Оберемо опір навантаження для заданої максимальної частоти: ;

Діапазон перелагодження частоти:;

Відносна стабільність частоти:.

6.2 Вибір транзистору та його параметри

В якості транзистору для автогенератору оберемо транзистор КТ382А, який має такі параметри:

Гранична частота роботи транзистору:;

Ємність колекторного переходу:;

Ємність емітерного переходу:;

Постійна часу внутрішнього від’ємного зв’язку:;

Напруга відсічки: ;

Максимально припустима напруга на колекторі: ;

Максимально припустимий струм колектора: ;

Імпульсний струм колектора: ;

Максимально припустима напруга на базі: ;

Максимально припустима потужність, що розсіюється на колекторі: ;HYPER15

Крутизна в граничному режимі: .

6.3 Розрахунок режиму транзистора

Знайдемо середній коефіцієнт підсилення за струмом:

(6.1)

Знайдемо частоту, на якій модуль коефіцієнта підсилення за струмом в динамічному режимі зменшується в разів у порівнянні зі статичним коефіцієнтом підсилення :

. (6.2)

Знайдемо частоту, на якій модуль коефіцієнту підсилення за струмом в динамічному режимі зменшується в разів у порівнянні зі статичничним коефіцієнтом (у схемі з ЗБ):

. (6.3)

Знайдемо активну частину колекторної ємності:

. (6.4)

Знайдемо опір втрат бази:

. (6.5)

6.4 Розрахунок коректуючого кола

Емітерна корекція застосовується для:

- послаблення залежності від частоти і підвищення стабільності основних енергетичних параметрів каскаду;

- послаблення впливу транзистору на попередні каскади і на вихідне узгоджуюче коло;

- усування ВЧ спотворень колекторного струму, що дозволяє розрахувати електричний режим транзистору за загальною методикою за допомогою і - коефіцієнтів;

- підвищення стабільності частоти

Розрахуємо параметр :

. (6.6)

Розрахуємо :

. (6.7)

3. Розрахуємо ємність :

. (6.8)

Приведений опір корекції:

. (6.9)

Крутизна транзистора прохідної характеристики транзистора з корекцією:

. (6.10)

6.5 Розрахунок електричного режиму роботи транзистора

Обираємо миттєве значення амплітуди імпульсу колекторного струму:

; (6.11)

. (6.12)

Обираємо значення коефіцієнту додатного зворотного зв’язку:

Оскільки не пред'являються надто суворі вимоги до стабільності частоти, оберемо

. (6.13)

Обираємо кут відсічки імпульсів колекторного струму:

. (6.14)

Даний кут відсічки дозволяє проводити збудження у м'якому режимі.

Виходячи з обраного кута відсічки, розрахуємо коефіцієнти Берга:

. (6.15)

Розрахуємо основні параметри АГ:

; (6.16)

. (6.17)

Амплітуда першої гармоніки і постійна складова колекторного струму:

. (6.18)

. (6.19)

Опір колекторного навантаження транзистора:

. (6.20)

Коливальна потужність, та потужності, що споживаються від джерела та розсіюються на колекторі транзистора:

; (6.21)

; (6.22)

. (6.23)

Електронний ККД:

. (6.24)

Постійний зсув на базі:

; (6.25)

. (6.26)

Напруженість режиму:

. (6.27)

Коефіцієнт використання колекторної напруги в граничному режимі:

; (6.28)

. (6.29)

6.6 Розрахунок коливальної системи третього виду

Обираємо характеристичний опір навантаженого контуру:

. (6.30)

Обираємо добротність не навантаженого контуру :

. (6.31)

Розрахуємо решту елементів коливальної системи при переладнанні контуру конденсатором змінної ємності :

; (6.32)

; (6.33)

. (6.34)

Резонансний опір контуру:

. (6.35)

Визначимо коефіцієнт вмикання контуру в вихідне коло транзистора:

; (6.36)

; (6.37)

. (6.38)

Для того, щоб опір навантаження , яке перераховано до вихідних електродів транзистора помітно не знижував добротність контуру, приймемо:

. (6.39)

Добротність послідовного кола :

; (6.40)

; (6.41)

; (6.42)

. (6.43)

Знайдемо значення :

.(6.44)

Ємність монтажу .

. (6.45)

6.7 Розрахунок кіл зсуву

Визначимо значення фіксованої напруги зсуву від джерела живлення, через дільник :

. (6.46)

Знайдемо еквівалентний опір дільника :

. (6.47)

Перевіримо, чи не шунтують резистори коливальний контр:

. (6.48)

Оберемо опір зсуву:

. (6.49)

Знайдемо блокувальний опір з умови:

. (6.50)

Знайдемо опір дільника:

; (6.51)

. (6.52)

Знайдемо ємності блокуючих конденсаторів:

; (6.53) . (6.54)

7 Висновок

При виконанні даного курсового проекту був спроектований ОБП радіопередавач потужністю 5 Вт. Розраховано 3 каскади підсилення потужності, задаючий генератор, а також узгоджуючі фільтруючі кола. Як наслідок виконання даного курсового проекту було закріплено знань з курсу Пристрої генерації і формування сигналів, а саме проектування структурних схем, вибір транзисторів за параметрами, розрахунок каскадів підсилення, вибір і розрахунок автогенераторів, а також розрахунок узгоджуючих кіл.

Розрахована структурна схема передавача в процесі проектування не змінилася, але коефіцієнти підсилення і ККД фільтруючих кіл не зовсім співпали з очікуваними.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Мамедов К. Я. Методические указания курсового и дипломного проектирования усилителей мощности радиопередатчиков.-Одесса: ОГПУ 1997.

Мамедов К. Я., Ямпольский Ю. С. Методические указания к практическим занятиям по курсу Проектирование радиопередающих устройств.- Одесса: ОГПУ 1998.

Полупроводниковые приборы: Транзисторы. Справочник/ В.Л.Аронов, А.В. Баюков, А.А. Зайцев и др. Под общ. ред. Н.Н. Горюнова. – 2-е изд., перераб. – М.: Энергоатомиздат, 1985. -904 с., ил.

Ханзел Г. Справочник по расчету фильтров.: Пер. с англ./Под редакцией А. Е. Знаменского.-М: Советское радио, 1974.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

7.090703012 П3

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

7.090703012 П3

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

7.090703012 П3

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

7.090703012 П3

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

7.090703012 П3

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

7.090703012 П3

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7.090703012 П3

7.090703012 П3

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

7.090703012 П3

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

7.090703012 П3

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

7.090703012 П3

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

7.090703012 П3

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

7.090703012 П3

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

7.090703012 П3

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

7.090703012 П3

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.