Вход на сайт Навигация по сайту Любить и уважать Бонус-счастливчики
|
Содержимое файла "13(1-3).doc" (без форматирования) ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ Спроектувати дзеркальну антену за вхідними даними: Робоча частота, f 12 ГГц Діаграма направленості в одній з площин, 20,707 0.02 Рівень бокових пелюстків, -15дБ Імпульсна потужність, Pi 3кВт Коефіцієнт виробництва, n 5 Вид випромінювача Спіральна антена ВСТУП Зеркальні параболічні антени, завдяки чисельним перевагам над іншими антенами, на сьогоднішній день є найбільш розповсюдженими в області радіозв'язку, радіолокації, радіонавігації та інших. Теоретичні відомості про параболічні антени розглядаються в курсі “Антени та пристрої НВЧ”. Для закріплення отриманих знань з курсу виконується курсова робота – це комплексна технічна задача, що містить у собі розрахунок і розробку сучасного радіотехнічного пристрою. Основною метою даної курсової роботи є придбання практичних знань і навичок у розробці конструкції параболічної антени і розрахунку всіх основних її параметрів. 1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПАРАБОЛІЧНІ АНТЕНИ Дзеркальні антени є найбільш розповсюдженими гостроспрямованими антенами. Класичними є параболічні антени, що можуть виконуватися у виді параболоїда обертання, параболічного чи циліндра закритої конструкції, обмеженими рівнобіжними провідними площинами. Види параболічних антен приведені на рисунку 1.1(а, б, в) а) параболічний циліндр б) параболоїд обертання в) сегментно-параболічна антена Рис. 1.1 – Види параболічних антен Кривизна рефлектора описується формулою (1.1) Конструкції розподільників апертурних антен звичайно будуються таким чином, що потужність збудження до кожного елементу розкриву в наближенні з геометричною оптикою доставляється незалежними променями, що проходять однакову електричну довжину від входу антени. Тому відповідно до принципу побудови апертурні антени можуть бути віднесені до антен з рівнобіжною схемою живлення елементів випромінюючої системи. Позитивною особливістю рівнобіжної схеми збудження є збереження синфазності елементів розкриву і виду амплітудного розподілу незалежно від довжини хвилі. Тому багато конструкцій апертурних антен, зокрема дзеркальних, є частотно-незалежними і допускають одночасну роботу антени в діапазонах від метрових до міліметрових хвиль. КНД дзеркальних антен може необмежено зростати, а довжена променя рине до нуля при збільшенні відносини S/(2 . Однак у реальних конструкціях, максимально досягнутий КНД антени виявляється обмеженим через вплив випадкових погрішностей при виконанні антени. Досягнутий рівень технології виробництва, дозволяє створювати апертурні антени з КНД 108 і більш. Апертурні антени першенствують по спрямованості серед інших типів антенних пристроїв. Розрізняють довгофокусні і короткофокусні параболічні антени. У довгофокусній антені фокус знаходиться поза антеною f>Dз/4 і кут розкриву 2(max, під яким краї дзеркала видні з фокуса, задовольняють умові (max(( . У короткофокусній антені фокус знаходиться усередині обсягу між дзеркалом і його розкривом, тобто f 1.1 Принцип роботи параболічної антени Основні елементи параболічної антени – це металевий відбивач (рефлектор), що має форму параболоїда обертання, випромінювач, що розташовується в фокусі параболічної поверхні та живильний фідер. Структуру антени зорано на рис. 1.2. Рис. 1.2 – Структура параболічної антени Параболоїд обертання збуджується слабоспрямованим випромінювачем, поміщеним у фокусі дзеркала, і перетворює сферичний фронт хвилі в плоский. У цьому типі антен використовуються оптичні властивості радіохвиль. Геометричні властивості параболи такі, що промені, що направляються з фокуса і відбивані від параболи, стають рівнобіжними її осі. Довжина шляху від фокуса до параболи і потім до лінії розкриву, що проходить через краї параболи, однакові для будь-якого кута ( рис. 1.3. Таким чином, у розкриві параболічної антени утвориться синфазна поверхня, і випромінювання антени виявляється гостроспрямованим. У результаті додавання відбитих коливань у розкриві антени утвориться і потім поширюється уздовж її осі плоска хвиля, що займає велику в порівнянні з квадратом довжини хвилі площу. Плоска хвиля на значних відстанях перетвориться в сферичну. Рис. 1.3 – Пояснення до принципу роботи параболічної антени f – фокусна відстань Dз – діаметр дзеркала – радіус викривлення дзеркала max – апертура 1.2 Переваги та недоліки параболічних антен Найважливішою перевагою параболічних антен над іншими є те, що їх профіль не залежить від частоти, тобто вони є зверхширокополосними пристроями. Параболічні антени дозволяють отримати дуже великий КНД, а отже дуже вузьку діаграму направленості. До того ж параболічні антени відзначаються простотою конструкції, можливістю одержання різноманітних видів діаграми спрямованості (ДС), високим коефіцієнтом корисної дії (ККД), малою шумовою температурою, гарними діапазонними властивостями. У радіолокаційних застосуваннях дзеркальні антени дозволяють легко одержати рівносигнальну зону, допускають одночасне формування декількох ДС загальним дзеркалом (у тому числі сумарних і різницевих). Деякі типи дзеркальних антен можуть забезпечувати досить швидке хитання променя в значному кутовому секторі. Дзеркальні антени є найбільш розповсюдженим типом антен у космічному зв'язку і радіоастрономії. До недоліків параболічних антен можна віднести велику вартість, проблеми пов’язані з розміщенням випромінювача в фокусі та його кріплення, необхідність великої точності виготовлення дзеркала. 2 ПОПЕРЕДНІЙ РОЗРАХУНОК ХАРАКТЕРИСТИК АНТЕНИ 2.1. Розрахунок діаметра дзеркала Маємо ширину діаграми спрямованості 2(0.707 =0.02, тобто 2(0.707 10, знайдемо 2(0.5 2(0.5 = 1,37*2(0.707 (2.1) 2(0.5 = 1,37*0,10 = 1,370 Довжина хвилі на якій працює антена визначається (2.2) де с – швидкість світла , F – робоча частота. За приблизною формулою знайдемо радіус дзеркала (2.3) . Отже діаметр дзеркала D = 2R (2.4) D = 2*1.43 = 2.46 [м]. 2.2. Розрахунок коефіцієнтів направленої дії та посилення Знайдемо площу антени (2.5) Тоді за приблизною формулою знайдемо коефіцієнт направленої дії (2.6) де А – діюча площа антени. 10log(D0) = 46 дБ. За умови, що ККД антени дуже великий можна вважати, що коефіцієнт посилення G = D, отже G = 46 дБ. Оцінимо максимально можливий коефіцієнт посилення. Виходячи з коефіцієнта виробництва n знайдемо радіус дзеркала, що можливо виготовити. . (2.7) . За формулами (2.5) та (2.6) знайдемо . Dmax = 102 Дб. 2.3. Розрахунок куту розкриву Задамося кутом розкриву, рівному 60 градусів, тоді знайдемо фокусну відстань . . Знайдемо кількість напівхвиль (2.8) Тоді кут розкриву визначиться (2.9) . РТ 73.000000.003 ПЗ 4 Арк. Дата Підпис № докум. Арк. Змн. РТ 73.000000.003 ПЗ 5 Арк. Дата Підпис № докум. Арк. Змн. РТ 73.000000.003 ПЗ 6 Арк. Дата Підпис № докум. Арк. Змн. РТ 73.000000.003 ПЗ 7 Арк. Дата Підпис № докум. Арк. Змн. РТ 73.000000.003 ПЗ 8 Арк. Дата Підпис № докум. Арк. Змн. РТ 73.000000.003 ПЗ 9 Арк. Дата Підпис № докум. Арк. Змн. РТ 73.000000.003 ПЗ 10 Арк. Дата Підпис № докум. Арк. Змн. РТ 73.000000.003 ПЗ 11 Арк. Дата Підпис № докум. Арк. Змн. |
Посетителей: 0, из них зарегестрированных: 0, гостей: 0 Зарегистрированные пользователи: Подробно | Страница сгенерирована за 0.0462 сек. |