МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ



ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ И ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ



Кафедра електронних засобів і інформаційно-комп’ютерних технологій



Курсова РОБОТА



з дисципліни



МЕХАНІКА У ПРОЕКТУВАННІ ЕЛЕКТРОННИХ АПАРАТІВ

Варіант №7



Виконав: Студентка гр. РК-061

Кузьменко В.Ю.



Преревірив: А.М.Тининика



Одеса, 2008г.



ЗМІСТ





ВСТУП

1 РОЗРАХУНОК ЧАСТОТ ВЛАСНИХ КОЛИВАНЬ

2 ВЛАСНІ КОЛИВАННЯ ЕА

3 ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ВТОМНОЇ ДОВГОВІЧНОСТІ ДРУКОВАНИХ ПЛАТ

4 ЗАСТОСУВАННЯ АМОРТИЗАТОРІВ ДЛЯ ЗАХИСТУ ЕА

4.1 Види систем амортизації

4.2 Статистичний розрахунок систем амор

4.3 Монтаж амортизаторів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК 1

ДОДАТОК 2







ВСТУП



Електронні апарати (ЕА) різного призначення під час експлуатації і транспортування знаходяться в умовах динамічних впливів вібрацій, ударних та лінійних перевантажень, акустичних шумів, частотний і амплітудний діапазони яких вельми широкі.Стійкість апаратів до механічних навантажень високих рівнів повинна бути забезпечена на протязі усього їх терміну служби. Для вирішення задачі їх розробники мусять вміти знаходити параметри впливів, щоб уявляти ступінь небезпеки і мати можливість забезпечити потрібну стійкість на стадії проектування.

Для захисту несучих конструкцій, друкованих плат, електричних з'єднувачів і ЕРЕ електронних апаратів (ЕА) широке застосування знайшли способи, направлені на зменшення чи повне усунення резонансних коливань. Одним з шляхів рішення проблеми є покращення демпфруючих властивостей конструкцій, тобто зменшення розсіювання енергій коливань за рахунок сил тертя.Вельми ефективними є заходи, що дають можливість підвищувати жорсткість конструкції. За допомогою цього вдається зміщувати спектр власних коливань конструктивних елементів в більш високочастотну область.Вирішення цих питань і є метою цієї курсової роботи.



1 РОЗРАХУНОК ЧАСТОТ ВЛАСНИХ КОЛИВАНЬ



Розрахунок частоти власних коливань прямокутних пластин випадків здійснюється по формулі:

(1.1)

де а - довжина пластини, см; h - її товщина, см; - циліндрична жорсткість пластини; - коефіцієнт Пуассона; g - прискорення вільного падіння, ; - безрозмірний коефіцієнт, залежний від способу закріплення сторін пластини і визначається як результат рішення диференцїнних рівнянь, що описують процес коливань прямокутної пластини при заданих крайових умовах.

Для наближених розрахунків використовують таку формулу:

(1.2) де називають частотною постійною, значення якої в залежності від співвідношення сторін пластини наведені у таблиці 2 (додаток1); відповідні схеми фіксації прямокутних пластин.

Закріпленою стороною пластини можна вважати установлення ячейки в електричному з'єднувачі. Бокові сторони друкованої плати, вставлені в напрямні, можуть розглядатися як такі, що лежать на опорах. Якщо пластина виготовлена не зі сталі, а з іншого матеріалу, то в формулу вводиться поправковий коефіцієнт на матеріал:

(1.3)

де - модуль пружності і густина сталі; - модуль пружності і густина матеріалу, який застосовується.

Значення с таблиці 2 (додаток1) відносяться до ненавантажених пластин. У випадку рівномірного навантаження пластин масою змонтованих на них елементів необхідно ввести поправковий коефіцієнт на їх масу:

(1.4)

де - маса елементів, що рівномірно розміщені на пластині; - маса пластини.



В таблицях 3 і 4(додаток1) наведені значення і для деяких матеріалів і співвідношень, а в табл. 8 – значення Equation.3 HYPER14HYPER15 для ряду матеріалів друкованих плат.



Дано: Пластина з стеклотекстоліту СТЄФ має розміри 17x12x1,33 см, з двобічною заділкою.Пластина несе рівномірно розподілене навантаження масою м = 0,6 кг. Потрібно знайти частоту власних коливань пластини.

Для знаходження частоти власних коливань скористаємось формулою (1.2), згідно з якою:



По відношенню сторін пластини а/b = 17/12 = 1,5 з таблиці 2 (додаток1) для варіанта закріплення 7 шляхом інтерполяції знайдемо С =102,5. Тоді:



Ця частота справедлива для ненавантаженої сталевої пластини. Тому треба увести поправковий коефіцієнт на масу. По формулі (1.4) знайдемо:



З урахуванням знайденого значення HYPER14HYPER15остаточно одержимо:



2 ВЛАСНІ КОЛИВАННЯ ЕА



Визначив частоти власних коливань усіх блоків системи, можна розрахувати власну частоту коливань системи по формулі:



де п - кількість блоків (елементів), що входять до складу системи (блока); - власна частота коливань блока (елемента).

Так як у нас пластина друкованої плати і вона не містить блоків,то розрахунок у цьому пункті не проводиться для мого випадку.



3 ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ВТОМНОЇ ДОВГОВІЧНОСТІ ДРУКОВАНИХ ПЛАТ



Втомні відмови друкованих плат найчастіше проявляються у вигляді обриву провідників, зруйнування паяних з'єднань, порушення контактів в з'єднувачах. Такі відмови можна відвернути, забезпечив різні частоти власних коливань для плат і несучих конструкцій. Втомна довговічність плат забезпечується вибором частоти по формулі:

(3.1)

де пп - вібраційне перевантаження в одиницях g; b - розмір короткої сторони плати, мм; А - коефіцієнт, який залежить від частоти коливань і величини прискорень, що впливають на плату. При перевантаженнях пп = (3…10) g значення А такі:



, Гц

50…100

100…400

400…700



А

17,5

25,0

35,0



Значення вібраційного перевантаження чи гранично допустимого прискорення при вібраційних навантаженнях задається в технічних умовах на елементи конструкції і на ЕА. Крім того, воно може бути знайдено по формулі:

(3.2)

де - руйнівне прискорення в одиницях g; - коефіцієнт запасу міцності, враховуючий неоднорідність матеріалу конструкції елемента, його геометричні розміри; значення рекомендується приймати рівним 2; - коефіцієнт динамічності; для ударів він обирається рівним 1,8, для лінійних навантажень -рівним 1, для вібраційних навантажень коефіцієнт динамічності визначається по формулі:

(3.3)

де - частота власних коливань елемента, Гц; - частота збуджуючих коливань, Гц;



Якщо частота збуджуючих коливань близька до частоти власних коливань, , то:

, (3.4)

де - механічна добротність системи.

Значення руйнівного прискорення , при якому з'являються напруження, що дорівнюють границі міцності матеріалу елемента для ударних і лінійних навантажень і границі витривалості HYPER14HYPER15 при симетричному динамічному навантаженні для вібрації розраховують по формулах, наведених у табл. 9. Значення границі міцності і границі витривалості деяких матеріалів наведені у табл. 10. Орієнтовні значення власних частот коливань і добротності деяких конструктивних елементів і вузлів.

Якщо виявилося, що для умов ТЗ на проектування знайдена частота власних коливань менша за , треба її підвищити шляхом конструктивних змін, у даному випадку - зміною розмірів плати чи варіанту сторін. Контрольний розрахунок повинний засвідчити, що нова власна частота перевищує .

Дано:Частота збуджуючих коливань 45 Гц, механічна добротність системи 26.

Значення вібраційного перевантаження чи гранично допустимого прискорення при вібраційних навантаженнях знайдемо за формулою (3.2)



дє ()





Коєфіцієнт динамічності знаходимо за формулою (3.3)



За формулою (3.1) знайдемо томна довговічність плат і перевіримо умову



Контрольний розрахунок засвідчує, що нова власна частота перевищує .







4 ЗАСТОСУВАННЯ АМОРТИЗАТОРІВ ДЛЯ ЗАХИСТУ ЕА



4.1 Види систем амортизації



Відрізняють статично визначувані і невизначувані системи. До статично визначуваних відносять системи, складені з трьох амортизаторів, точки кріплення яких розміщені не на прямій лінії. Кращім є розміщення по колу під кутами 120. Центр кола повинен співпадати з проекцією центра ваги блока на горизонтальному площину. У цьому випадку реакція амортизаторів однозначно визначається з трьох рівнянь статиці.

До статично невизначуваних відносяться системи навантаження, в яких кількість амортизаторів перевищує три. В таких випадках на реакцію амортизаторів накладаються N-3 додаткових умов, де N - кількість амортизаторів. Розміщення точок кріплення при цьому задане. Реакція амортизаторів і їх деформації статично невизначуваних системах залежать від жорсткості амортизаторів і умов їх монтажу.

По значенню частоти власних коливань амортизатори розподіляються на низькочастотні, середньо частотні, високочастотні. Частоти власних коливань номінально навантаженого амортизатора уподовж осі не повинні перевищувати: для низькочастотних 3...4Гц, для середньо частотних 8...10Гц, для високочастотні 20...25Гц.

Діапазон частот збуджуючих впливів, у якому амортизатори спроможні віброізолювати апаратуру, складає: для низькочастотних 5...600Гц, для середньо частотних 15...600 Гц, для високочастотних 35...2000Гц.

Реальні віброізолюючі системи спроможні послаблювати тільки дуже короткі і різкі удари (з прискоренням 50…100g і тривалістю 1 мс) або тривалі, але слабі (5... 10g тривалістю 10 мс). Складно вибрати амортизатори, які б захищали одночасно від вібрацій і ударів. Це обумовлено тим, що при обмеженому ході амортизатора з малою жорсткістю (з низькою власною частотою коливань) сильний удар може довести його до упору. Ще більше перешкоджає роботі амортизаторів одночасна дія вібрацій, ударів і лінійних прискорень. Так, лінійне прискорення після досягнення усталеного значення призводять до додаткової деформації амортизаторів і може довести їх до упору. У такому випадку віброізолюючі властивості системи амортизаторів зникають і ЕА сприймає зовнішні ударні і вібраційні впливи без захисту з боку амортизаторів.



4.2 Статистичний розрахунок систем амортизації



Крім розрахунку власних частот необхідно проводити статичний розрахунок системи амортизацій, у результаті якого визначаються навантаження, які діють на кожний амортизатор, і його статичний прогін.

Щоб провести статичний розрахунок системи амортизації блока ЕА у разі дії вертикальних гармонійних вібрацій, потрібні такі початкові данні:

Р - вага блока, Н:

- координати центру ваги блока, м;

N - кількість амортизаторів;

- частота збуджуючої вібрації, Гц;

- власна частота коливань блока, Гц;

- коефіцієнт динамічності при заданої частоті вібрації ;

- допустима амплітуда вібрації блока, м;

- максимальне прискорення при вібрацій, HYPER14HYPER15.

У разі правильно підібраних амортизаторів амплітуда вібрації мало залежить від жорсткості k амортизаторів. Ця умова виконується, коли:



де т - маса амортизованого блока, кг.

Максимальне значення амплітуди коливань блока можна знайти по

формулі:



Значення повинно бути менше допустимої амплітуди . Якщо ця умова не виконується, слід збільшувати , тобто проміжку між блоками, або масу амортизованого блока. Потрібна вага Р блока, яка відповідає , визначається по формулі.



де - амплітуда сил збуджуючої вібрації.

Коефіцієнт динамічності при малому демпфіруванні

Equation.3 HYPER14HYPER15 (4.2.1)

де - амплітуда збуджуючої вібрації.

У цьому випадку блок розглядається як тверде тіло, тобто резонансні частоти усіх елементів блока значно більше власної частоти системи блок-амортизатори. Чисельно ефективність системи амортизування визначається коефіцієнтом ефективності

(4.2.2)

Резонансні частоти елементів блока не збуджуються, коли 95%. Власні частоти елементів блока повинні відповідати умовам:



Власна частота системи амортизування визначається за формулою:



(4.2.3)

В однонаправлених системах статичне навантаження і реакція амортизаторів складають систему паралельних сил. Приклад такої системи показан на рисунок 4.2.1.



у





-х х





-у



Рисунок 4.2.1-Система з трьома опорними амортизаторами.



Статичне навантаження, рівне вазі блока, направлено паралельно осі Z.

З прийнятих умов сума сил (реакції амортизаторів) дорівнює статистичному навантаженню на Р (вазі амортизуємого блока). В умовах рівноваги суми моментів сил - реакцій відносно осей X і Z дорівнюють нулю:



(4.2.4)



де - реакція і-того амортизатора на навантаження;

- координати і-того амортизатора в горизонтальній площині.

У разі статично визначуваної системи (Рисунок 4.2.1) з трьома опорними амортизаторами, розміщеними у точках 1(), 2(), 3(), реакцію амортизаторів Р; на статичне навантаження Р знайдемо з такої системи рівнянь:



(4.2.5)

Розв'язуючи цю систему відносно невідомих одержуємо:



де - визначник третього порідку системи рівнянь. У даному випадку він дорівнює:



Координати точок кріплення амортизаторів задаються таким чином, щоб проекції точок на площину не лежали на одній прямій. У такому випадку .

У статично визначуваної системи реакції амортизаторів не залежать від їх пружних властивостей.

Жорсткість амортизаторів визначається по формулі



Розрахункова жорсткість кожного амортизатора:

(4.2.6)

де N - число амортизаторів. Потрібна статична деформація амортизаторів:

(4.2.7)

У разі статично не визначуваних систем на реакції амортизаторів накладаються додаткові умови, у відповідності до яких виходять різні варіанти амортизації, які відрізняються типорозмірами, розміщенням, величинами реакцій і деформацій амортизаторів. Число додаткових умов у загальному випадку складає:



де N - кількість амортизаторів.

При накладенні додаткових умов усі реакції амортизаторів повинні бути позитивними, як одну з додаткових умов вибирають таку:

(4.2.8)



де - відцентровий момент і - ої реакції відносно площини .

У будь-яких випадках можна довільно задати N-3 реакції і знайти три інші з рівнянь статики. Якщо усі значення виходять позитивними, то вибрана схема амортизації правильна. Зокрема, при чотирьох амортизаторах замість умови (4.2.8) можна задавати одну з реакцій. Після знаходження реакцій з системи рівнянь (4.2.5) і додаткових умов подальший розрахунок, вибір амортизаторів і вирівнювання блока під час монтажу проводяться так само, як і у статично визначуваних системах.

Тип амортизаторів визначається по значеннях і ст.



4.3 Монтаж амортизаторів



Статичні деформації вибраних амортизаторів можуть виявитися різними. Для усунення можливих перекосів амортизує мого блока під амортизатори ставлять компенсуючи прокладки, товщина яких дорівнює різниці статичних прогинів вибраних амортизаторів. Основна умова розміщення амортизаторів при дії вертикальних гармонійних вібрації — це перебування на одній вертикалі центру ваги і центру жорсткості (точка прикладання результуючої сили реакції амортизаторів блока). У випадку несиметричного розміщення амортизаторів відносно вертикальних площин і координати точок встановлення амортизаторів, і повинні відповідати наступним умовам:





Схеми розміщення амортизаторів зображенні на рисунок 4.3.1.

Слід відмітити, що кожна з приведених схем має власні переваги і недоліки. Схема на рисунок 4.3.1,а зветься схемою нижнього монтажу. То є найпростіша схема, і її використовують частіше за все для

захисту від впливу вібрації. Недоліком такої схеми є та обставина, що при бокових навантаженнях можливе значне переміщення амортизованого об'єкта, тому, щоб уникнути пошкодженням, сусідні об'єкти повинні розміщуватися на доволі значних відстанях один від одного. Розміщення амортизаторів в площині центру ваги доцільно використовувати в умовах просторового навантаження. Така схема дозволяє зменшити коливання у подовж горизонтальних осей.

Амортизатори не обов'язково розміщувати в горизонтальній площині, яка проходить через центр ваги амортизуємого об'єкта. Ефективність амортизаторів не зменшується при установленні їх на похилій площині, яка проходить через центр ваги об'єкта на відстані, рівній радіусу інерції (рисунок 4.3.1,в). Габарити такої системи більше, ніж мають інші схеми розміщення, але вона і більш стійка. Монтаж амортизаторів у двох горизонтальних площинах (рисунок 4.3.1,г) використовують при амортизації ЕА, у яких відношення висоти до ширини більш 2. Встановлення амортизаторів у верхній площині забезпечує додаткові точки опори і суттєво поліпшує захист об'єкта від механічних впливів.

Двосторонній монтаж у вигляді, зображеному на рисунок 4.3.1,д. забезпечує всілякий захист від зовнішніх впливів. Під час встановлення амортизатори попередньо навантажуються, що робить систему більш жорсткою, завдяки чому частота власних коливань системи зсувається в більш високочастотний діапазон.

Схема монтажу амортизаторів під кутом до осей симетрії об'єкта (рисунок 4.3.1,є) використовується для захисту від просторових вібрації, але вона потребує акуратного настроювання, так як при невеликих відхиленнях лінії, що проходить через центри жорсткості амортизаторів, від направленні до центра ваги об'єкта, в схемі виникають усі шість зв'язаних режимів власних коливань. Якщо вісь жорсткості амортизатора проходить через центр ваги об'єкта, то в системі амортизаторів усі діючі сили врівноважуються і обертові моменти практично дорівнюють нулю. Цій умови відповідає схема двобічного розміщення амортизаторів під кутом.

У тому випадку, коли характеристики системи амортизації у всіх положеннях об'єкта однакові, характер руху транспортного засобу, на якому встановлений ЕА з даною системою амортизації, може бути будь-яким.



Завдання: дібрати і розрахувати амортизатори до приладу вагою Р=460 Н. Схема навантаження наведена на рисуноку 4.3.2, де



Рисунок 4.3.2-Схема навантаження.



Рішення:

1). Вибираємо додаткову умову відповідно (4.2.8) тобто:



2). Складаємо систему рівнянь по зразку (4.2.4):



Рішенням системи рівнянь буде:



3). З таблиці по значенню вибираємо амортизатори з фрикційним демпфіруванням типу АФД. Так як усі значення однакові то у нас буде чотири однакових амортизатора:

F=115 Н вибираємо чотири амортизатора АФД-9, які мають F=150 Н, К=0,67*10Н/м;



4). Розрахуємо статичний прогин амортизаторів по виразу (4.2.7):





5). Так як усі амортизатори однакові ,то знаходження товщини компенсуючих прокладок не має сенсу.

6). По виразу (4.2.6) знайдемо жорсткість системи амортизації:

при N=4



7). По виразу (4.2.3) знайдемо власну частоту системи:



8). Знайдемо коефіцієнт динамічності на частоті =30 Гц по формулі (4.2.1):

.

9). Знайдемо ефективність амортизації на частоті =30 Гц по формулі (4.2.2):

.



ВИСНОВКИ



Під час проведення розрахунків у цій курсовій роботі за інженерними методиками навчилася знаходити параметри впливів, щоб уявляти ступінь небезпеки і мати можливість забезпечити потрібну стійкість на стадії проектування. Розрахувала частоту власних коливань,знайшла втомну довговічність друкованих плат. Також провела розрахунки для вибору амортизаторів:розрахувала їх параметри і ефективність амортизації.

Амортизатори з фрикційним демпфіруванням типу АФД мають частоту власних коливань 15...20Гц у вертикальній області і 25...30Гц у горизонтальній. Застосовуються: для віброзахисту апаратури від частоти 30 Гц по вертикалі і від 45 Гц по горизонталі. Амортизатори забезпечують захист також від ударних навантажень до 10 g і лінійних прискорень до 9 g у вертикальному напряму. Характеристики амортизаторів наведені у таблиці нищє:



Тип амортизатора

Номіналь

не наван

таження, Н

Коефіцієнт жорсткості, Н/мм

Основні розміри, мм

Діаметр

і шаг різьби, мм

Глубина

різьби, мм

Маса, кг



А

В

S

D

d

d

H

h



К

К



АФД-1

2

2

1

38

29

11

33

3,5

14

41,5

28,6

4х0,7

10

0,06



АФД-2

5

3

2,8

44

35

11

40

3,5

14

42,5

30,0

4х0,7

10

0,1



АФД-3

6,2

4

4,3

44

35

11

40

3,5

14

42,5

30,0

4х0,7

10

0,1



АФД-4

10

4,8

7,2

52

41

14

47,5

4,5

18

47

33,2

5х0,8

10

0,16



АФД-5

16,2

8,2

14,2

52

41

14

47,5

4,5

18

47

33,2

45х0,8

10

0,17



АФД-6

25

14

19,5

59

47

17

55

5,5

20

52

36,7

6х1

12

0,26



АФД-7

40

29,5

33,4

59

47

17

55

5,5

20

52

36,7

6х1

12

0,28



АФД-8

75

30

50

67

53

17

61,5

5,5

22

56,5

41,0

6х1,25

12

0,375



АФД-9

150

65

67

67

53

17

61,5

5,5

22

56,5

41,0

6х1,25

12

0,395



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ



1.Ильинский В.С. Защита РЭА и прецизионного оборудовония от динамических воздействий.-М.: Радио и связь, 1982.-202с.

2.Токарев М.Ф.,Талицкий Е.Н., Фролов В.А. Механические воздействия и защита радиоэлектронной аппаратуры: Учебное пособие для вузов.-М.: Радио и связь, 1984.-224с.

3. Поляков К.П. Конструирование приборов и устройств радиоэлектронной аппаратуры. -М.: Радио и связь, 1982.-240с.

4. Токарев М.Ф., Талицкий Е.Н., Фролов В.А. Механические воздействия и защита радиоэлектронной аппаратуры: Учеб. пособие для вузов/ Под ред. В.А. Фролова. -М. Радио и связь, 1984.-224с.



ДОДАТОК 1



Таблиця 1- Фізичні параметри деяких матеріалів при нормальній температурі

Матеріал

Е*, Па

,



Сталь

2,22

7,8



Алюміній

0,73

2,7



Мідь

1,32

8,9



Нікель

2,1

8,8



Срібло

0,82

10,5



Золото

0,78

19,3



Дюралюмін

0,72

2,7



Ковар

1,3

8,2



Таблиця 2 - Значення частотної постійної С для пластин зі сталі

№ фіксації

згідно з

Рис. 4

Відношення сторін пластин а/b



0.1

0.2

0.5

1

1.5

2

2.5

3

4



1

23.1

23.8

28.5

45.8

74.4

114.5

166.0

228.9

389.3



2

23 2

4.0

30.2

55.0

98.9

160.9

241.2

339.4

589.7



3

35.9

36.5

40.2

55.0

83.8

120.7

171.5

234.1

394.0



4

23.2

23.9

32.І

67.6

131.1

221.4

337.9

480.5

843,6



5

52.0

52.4

55.3

67.3

90.9

127.6

167.9

238.8

396.7



6

35.8

36.6

41.4

63.1

104.7

165.7

245.4

343.2

593.1



7

52.1

52.5

56.2

74.1

102.5

170.6

248.5

345.1

592.8



8

35.9

36.7

42.2

74.1

135.4

224.6

340.6

482.8

845.8



9

52.1

52.6

57.2

83.8

141.4

228.7

343.7

485.4

847.6



10

3.9

6.6

16.5

32.9

49.4

65.9

82.4

98.8

131.8



11

1.6

3.9

8.2

16.5

24.7

32.9

41.2

49.4

65.9



12

0.8

1.6

4.1

8.2

12.3

16.4

20.5

24.6

32.8



13

14

0.2

1.5

0.9

3.1

5.7

9.4

22.9

27.3

51.5

56.2

91.6

96.3

143.1

147.9

206.1

210.9

366,4

371.2



15

8.4

9.3

18.3

56.2

120.9

211.7

328.6

471.4

834.9



16

8.3

8.6

10.6

17.3

27.9

42.2

60.8

83.8

140.6



17

8.4

9.1

15.5

41.4

85.9

148.4

228.4

327.2

577.6



18

8.2

8.4

9.6

13.1

17.4

22.1

26.9

31.8

41.8



19

1.7

3.9

15.4

54.5

119.4

210.3

327.1

469.8

833.2



Таблиця 3- Значення деяких матеріалів

Матеріал



Сталь

1



Молібден

1,1



Магнієві сплави

0,97



Алюмінієві сплави

0,95



Титан

0,93



Гетинакс

0,54



Епоксидна смола

Фенольна смола

0,52

0,47



Таблиця 4-Значення поправкового коефіцієнта Кмас для різних співвідношень мас



1

2

4

6

8

10

10

12

14



Кмас

0,71

0.6

0.44

0,38

0.33

0,3

0.3

0.28

0.2



Таблиця 5-Значення деяких матеріалів друкованих плат

Матеріал

Товщина пластини h, мм

Модуль пружності

Па

Коефіцієнт Пуасона

Густина



Склотекстоліт СТЕФ

1,33

3,3

0,279

2,47



Склотекстоліт

СТЕ

1,22

3,05

0,214

1,98



Склотекстоліт

НДФ

0,92

3,45

0,0236

2,32



Склотекстоліт

СЕТ

0,82

2,92

0,226

1,85



Склотекстоліт СТЕФ з друко-ваною схемою

1,22

3,02

0,22

2,05



ДОДАТОК 2

Змн.



Арк.



№ докум.



Підпис



Дата



Арк.



7



12



Арк.



Дата



Підпис



№ докум.



Арк.



Змн.



11



Арк.



Дата



Підпис



№ докум.



Арк.



Змн.



Змн.



Арк.



№ докум.



Підпис



Дата



Арк.



5



10



Арк.



Дата



Підпис



№ докум.



Арк.



Змн.



13



Арк.



Дата



Підпис



№ докум.



Арк.



Змн.



6



Арк.



Дата



Підпис



№ докум.



Арк.



Змн.



Змн.



Арк.



№ докум.



Підпис



Дата



Арк.



8



Змн.



Арк.



№ докум.



Підпис



Дата



Арк.



9



Змн.



Арк.



№ докум.



Підпис



Дата



Арк.



14



Змн.



Арк.



№ докум.



Підпис



Дата



Арк.



15



Змн.



Арк.



№ докум.



Підпис



Дата



Арк.



16



Змн.



Арк.



№ докум.



Підпис



Дата



Арк.



17



18



Арк.



Дата



Підпис



№ докум.



Арк.



Змн.



Змн.



Арк.



№ докум.



Підпис



Дата



Арк.



20



21



Арк.



Дата



Підпис



№ докум.



Арк.



Змн.



19



Арк.



Дата



Підпис



№ докум.



Арк.



Змн.



4



Арк.



Дата



Підпис



№ докум.



Арк.



Змн.



Змн.



Арк.



№ докум.



Підпис



Дата



Арк.



3



Розроб.



КузьменкоВ.Ю. КузькуГобачоваА.В. .



Перевір.



Тининика А.М.



Реценз.



Н. Контр.



Затверд.



Літ.



Аркушів



ОНПУ гр.РК-061



22



Арк.



Дата



Підпис



№ докум.



Арк.



Змн.



Арк.



Дата



Підпис



№ докум.



Арк.



Змн.