Вход на сайт Навигация по сайту Любить и уважать Бонус-счастливчики
|
Содержимое файла "RGR_ED_i_RRV_RIO.doc" (без форматирования) Міністерство освіти і науки України ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра радіотехнічних систем Методичні вказівки до розрахунково – графічної роботи з дисципліни “Електродинаміка та поширення радіохвиль” Одеса ОНПУ 2007 Міністерство освіти і науки України ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра радіотехнічних систем Методичні вказівки до розрахунково – графічної роботи з дисципліни “Електродинаміка та поширення радіохвиль” для студентів спеціальностей 7.090701 – "Радіотехніка"; 7.090702 – "Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси"; 7.090703 – "Апаратура радіозв’язку, радіомовлення та телебачення". Затверджено на засіданні кафедри РТС Протокол №10 від 21.04.07 Одеса ОНПУ 2007 Методичні вказівки до розрахунково-графічної роботи з дисципліни "Електродинаміка та поширення радіохвиль" для студентів спеціальностей 7.090701 – "Радіотехніка"; 7.090702 – "Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси"; 7.090703 – "Апаратура радіозв’язку, радіомовлення та телебачення" денної форми навчання /Укл.:Яні В.Ф. – Одеса, ОНПУ, 2007. – 30 с. Укладач: Яні В.Ф., ст.викладач Зміст ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РГР________________________________5 \z \u HYPER14СТИСЛІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ 6 УМОВИ ЗАДАЧІ 10 ТИПОВИЙ ПРИКЛАД РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ 11 3.1 ТИПОВИЙ ПРИКЛАД РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАВДАННЯ 1 12 3.2 ТИПОВИЙ ПРИКЛАД РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАВДАННЯ 2 14 3.3 ТИПОВИЙ ПРИКЛАД РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАВДАННЯ 3 17 4 _ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ _____________________ 26 Додаток A 27HYPER15 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РГР Метою РГР є оволодіння основними методами дослідження структури поля в хвилеводних пристроях НВЧ. РГР носить комплексний характер і складається з трьох завдань. В першому завданні на основі аналізу виразів для складових векторів напруженості електричного та магнітного полів необхідно дати відповідь на запитання – якими хвилями ( типу “ Е”чи “Н” ) утворюється поле в хвилеводі, знайти проекції векторів Е і Н на осі координат в данній точці простору в даний момент часу, а також визначити напрямок подачі енергії в хвилеводі. В другому завданні необхідно на підставі теоретичног матеріалу, який наведений в методичних вказівках до РГР, розрвхувати параметри хвиль, що поширюються в хвилеводах 1 та 3,зобразити структуру поля цих хвиль у поперечному перерізі хвилеводу, вказати діапазон у якому може поширюватись хвиля в хвилеводі 1, а також побудувати графіки залежності фазової та групової швидкості в хвилеводі 3 від частоти. В третьому завданні на підставі вхідних даних, які наведені в таблиці віріантів, необхідно зобразити принципову схему досліджуваного хвиле водного пристрою та описати принцип дії кожного з вузлів. Призначення вузлів ( А,В,С,Д,Е ) наведено в таблиці варіантів. Принцип їх дії можна знайти в списку літератури, а умовно графічне позначення – в додатку А. Захист кожного із завдань відбувається відповідно на 4,8 та 12 тиждні. Підсумковий захист РГР – на 14 тиждні. СТИСЛІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ Як відомо, усі існуючі типи хвиль, що можуть поширюватись у прямокутному хвилеводі, можна поділити на електрично-поперечні (ТЕ, або Н - хвилі) та магнітно-поперечні (ТМ, або Е-хвилі), тобто хвилі типу та ED Equation.3 HYPER14HYPER15. Індекс m означає кількість стоячих півхвиль, які укладуються на широкій стінці хвилеводу (розмір її – а мм), a індекс n – кількість таких півхвиль по вузькій стінці хвилеводу (її розмір – b мм). Для хвиль Нmn складові поля описують виразами [2, с. 33]: (1.1) (1.2) де – амплітуда джерела коливань; - стала поширення; - хвильове число. З іншого боку стала поширення зв’язана з критичною довжиною хвилі () відношенням: (1.3) - критична довжина хвилі; - довжина хвилі у вільному просторі; - критична частота хвилі; - довжина хвилі у хвильоводі; - швидкість світла, яка дорівнює . Критичну довжину хвилі можна визначити по формулі: EMBED Equation.3 HYPER14HYPER15 (1.4) Основним видом хвилі у прямокутному хвилеводі є такий, що поширюється при найнижчій робочій частоті (найбільшій довжині ). Таким типом хвилі є хвиля , у якої Амплітуда джерела коливань залежить від площіни поперечного перерізу хвилевода (), хвилевого опору джерела () та потужності джерела коливань () і описується виразом: (1.5) У свою чергу хвилевий опір дорівнює: (1.6) Фазова швидкість поширення хвиль визначається як: (1.7) Групову швидкість поширення визначають по формулі: (1.8) В прямокутному хвилеводі найнижчим типом коливань Е-хвиль є хвиля . Хвилі типу та неможливі. Для хвиль складові поля визначаються по слідуючим формулам [2,с.37]: (1.9) (1.10) Вирази для та для Е-хвилі визначаються по формулам (1.3)...(1.8). Для відображення структури хвиль типа необхідно повторити структуру поля хвилі по осі Х m разів, якщо через кожний раз міняти напрямок силових ліній напружності поля. Структура поля хвиль утворюється простим поворотом попередніх відображень хвиль на тобто переміною осей X та Y. Структура полів Е-хвиль в прямокутному хвилеводі є багатократним повтором поля хвилі , якщо сторону а поділити на m частин, а сторону b – на n частин та через відповідні точки провести прямі, які паралельні сторонам прямокутника. Таким чином прямокутний пeреріз хвилевода разіб’ється на mn однакових прямокутників, в якіх структура поля повторюється. Деякі структури полів хвиль типу Е та Н представлені на рис. 1.1 та рис. 1.2: Рис. 1.1. Рис. 1.2. УМОВИ ЗАДАЧІ Структурна схема досліджуваного пристрою зображена на рис.2.1: Рис. 2.1 – Структурна схема досліджуваного пристрою Рис. 2.2 – Зображення хвилеводу Опис схеми. Радіопередавальний пристрій (РПДП) потужністю 10мВт працює на частоті ГГц і збуджує в прямокутному хвилеводі 1 з поперечним перерізом мм спектр власних хвиль та . Трансформатором 2 власні хвилі хвилеводу 1 перетворюються в основну хвилю стандартного прямокутного хвилеводу 3 з поперечним перерізом мм. ККД трансформатору 2 дорівнює 80%. Основна хвиля хвилеводу 3 надходить у пристрій, який містить ідеально узгоджені хвилеводні вузли A, B, C,.D та E. Ці вузли виконані на базі хвилеводу 3, в якому можливе поширення тільки основного типу хвилі. Тип вузлів A, B, C, D та E, частота передавального пристрою, розміри і хвилеводу 3 визначаються варіантом досліджуваного пристрою (див.табл. 4). На рис.2.2 наведено зображення прямокутного хвилеводу в декартовій системі координат. Завдання 1. Дослідження поля хвиль типу в хвилеводі 1. 1.Знайти комплексну амплітуду вектора напруженості магнітного поля хвилі (індекси m, n визначаються таблицею варіантів) в хвилеводі 1, якщо комплексна амплітуда вектора напруженості електричного поля цієї хвилі описується формулою: , де – поздовжнє хвильове число. ; 3 HYPER14HYPER15 – робоча довжина хвилі в вільному просторі; – критична довжина хвилі : . 2.Знайти напруженості електричного та магнітного полів хвилі хвилеводу 1 в точці з координатами x=0,5см, y=1см, z=10см у момент часу с. 3.Визначити напрямок подачі енергії в хвилеводі 1. Завдання 2. Визначення параметрів хвиль у хвилеводах 1 і 3. 1.Визначити параметри хвиль, що поширюються в хвилеводах 1 і 3: тип хвилі, критичну частоту ; зобразити структуру поля цих хвиль у поперечному перерізі хвилеводу. 2.Вказати діапазон частот, у якому може поширюватись хвиля в хвилеводі 1. 3.Вказати діапазон частот одномодового режиму роботи хвилеводів 1 і 3. 4.Розрахувати та побудувати залежність фазової та групової швидкості хвилі в хвилеводі 3 від частоти. Завдання 3. Дослідження хвилеводного пристрою. 1.Зобразити принципову схему пристрою, структурна схема якого представлена на рис. 1. 2.Описати призначення кожного вузлу хвилеводного пристрою та роботу пристрою в цілому. 3.Визначити потужності, що надходять на вхід вузлів C і E. 4.Описати принцип дії хвилеводних вузлів досліджуваного хвилеводного пристрою. ТИПОВИЙ ПРИКЛАД РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ Вхідні дані до виконання РГР беремо із табл.3.4. Таблиця 3.1 – Вхідні дані до розрахунку N вар f, ГГц а, мм b, мм m n Тип вузла Призначення пристрою А В C D E 55 6,5 34 15 0 2 ВФФ ТТ РА ПН РПП Живлення двох антен сигналами різної потужності 3.1 ПРИКЛАД РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАВДАННя 1 1. Аналіз виразу (1.1) показує, що поле, яке потребує дослідженню утворюється магнітними хвилями, так як . . (3.1) Комплексна амплітуда вектора напруженості електричного поля: . (3.2) Комплексна амплітуда вектора напруженості магнітного поля: .(3.3) Розрахуємо необхідні величини і коефіцієнти. ; (3.4) D Equation.3 HYPER14HYPER15; (3.5) [м]; (3.6) [м]; (3.7) [рад/с]; (3.8) [Ом]; (3.9) [м2]; (3.10) [А/м] ([В/м]); (3.11) [рад/с]. (3.12) Підставивши числові значення величин у формули (3.2) і (3.3), запишемо вирази для комплексних амплітуд векторів напруженості електричного і магнітного полів. (3.13) HYPER14HYPER15 (3.14) 2. Знайдемо напруженості електричного та магнітного полів у хвилеводі 1 в точці з координатами (x,y,z) у даний момент часу: . [В/м]; (3.15) BED Equation.3 HYPER14HYPER15 [А/м]; (3.16) [А/м]. (3.17) 3. Визначимо напрямок подачі енергії у хвилеводі в даний момент часу в даній точці простору (див.рис.3.1) Рис.3.1 Напрямок подачі енергії у хвилеводі 3.2 ПРИКЛАД РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАВДАННя 2 1. Визначимо хвилі, які можуть поширюватись у хвилеводах 1 і 3. Номера хвиль вищого порядку вибираємо довільно. Розрахунки проведемо за формулами (3.18) – (3.22). Результати зведемо у таблицю 3.2. ; (3.18) MT4 HYPER14HYPER15; (3.19) ; (3.20) ; (3.21) . (3.22) Таблиця 3.2 – Параметри хвиль у хвилеводі 1 [м] [ГГц] [м/с] [м/с] [Ом] 0 1 0.196 1.531 3.087 2.916 388 0 2 0.098 3.061 3.401 2.646 427 0 3 0.065 4.592 4.239 2.123 533 1 0 0.392 0.765 3.0212.979380110.1751.7113.1102.894391120.0953.1553.4312.623431130.0644.6554.2992.094540200.1961.5313.0872.916388210.1392.1653.1822.829340220.0883.4233.5292.550443230.0624.8404.4952.002565300.1312.2963.2072.807403310.1092.7593.3132.716416320.0783.8273.7112.425466330.0585.1344.8911.840615У хвилеводі 3 поширюються хвилі [м]; [м]; [м]. Згідно завдання у хвилеводі 3 поширюється основна хвиля, тобто та, що має найбільшу довжину, а саме HYPER14HYPER15. Знайдемо її основні параметри [ГГц]; (3.23) [м/с]; (3.24) [м/с]; (3.25) [Ом]. (3.26) Зобразимо структуру поля хвилі 3 HYPER14HYPER15 в різних перерізах хвилеводу 1 (див.рис.3.2). Структура хвиль у хвилеводі 3 така сама, тількі зміняться розміри поперечного перерізу. 2. Діапазон частот поширення хвиль в хвилеводі 1 для: : [ГГц], [ГГц]; : [ГГц], [ГГц]; : [ГГц], [ГГц]. 3. Діапазон одномодового поширення хвилі в хвилеводі 1: [ГГц]. (2.10) Діапазон одномодового поширення хвилі в хвилеводі 3 від 0 до 4,412 ГГц: [ГГц]. (2.11) Рис.3.2 – Структура поля у хвилеводі 1 4. Побудуємо графіки залежності фазової та групової швидкості від частоти (див.рис.3.3). Результати розрахунків зведемо в таблицю 3.3. Таблиця 3.3 Дані для побудови графіків № 1 2 3 4 5 6 7 8 [ГГц] 3,061 4 5 6 7 8 9 10 ation.3 HYPER14HYPER15 [м/с] 4,661 3,794 3,488 3,336 3,247 3,19 3,151 [м/с] 0 1,931 2,372 2,58 2,698 2,772 2,821 2,856 Рис.3.3 – Графіки і 3.3 ПРИКЛАД РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАВДАННя 3 1. Принципова схема досліджуваного хвилеводного пристрою зображена на рис.3.4. Рис. 3.4 – Принципова схема хвилеводного пристрою 2. Коротко опишемо призначення і принцип роботи вузлів даного пристрою. Рис. 3.5 – Пристрій збудження РПДП (радіопередавальний пристрій). Для збудження електромагнітних коливань у лінії передачі вводять спеціальні пристрої – пристрої збудження, які мають різноманітну конструкцію, наприклад, модифікація електричного вібратора (рис.3.5). Основні вимоги, які висуваються до пристроїв збудження: а) пристрій має забезпечувати ефективне збудження бажаного типу хвилі; б) коефіцієнт відбиття від входу пристрою збудження має бути мінімальним у потрібній смузі частот; в)пристрій повинен мати електричну міцність, достатню для пропускання необхідної потужності. Рис. 3.6 – Плавний перехід ПП (плавний перехід, трансформатор хвиль) 2. Трансформатор хвиль (перехід) необхідний для узгодження активних навантажень різних за розміром хвилеводів 1 і 3. У технічних вимогах до з’єднання ліній вказується деяка робоча смуга частот і задається допустимий рівень неузгодженості у цій смузі. У плавному переході розміри поперечного перерізу змінюються плавно (рис.3.6). Найпростішим прикладом плавного переходу є експоненціальний трансформатор – відрізок нерегулярної лінії передачі, хвильовий опір якої змінюється згідно закону . ВФФ (вентиль феритовий на ефекті Фарадея) А. Ефектом Фарадея називають явище обертання площі поляризації лінійно поляризованої хвилі при її розповсюдженні у гіротропному середовищі. Вентиль на ефекті Фарадея (рис.3.7,а) складається із відрізка круглого хвилеводу з феритовим стержнем 1, який розташований по вісі, і зовнішнього соленоїду 4, який утворює повздовжнє поле підмагнічення. З обох боків круглий хвилевід закінчується плавними переходами 2 до прямокутних хвилеводів. У переходах паралельно широким стінкам вхідного і вихідного хвилеводів встановлені поглинаючі пластинки 3. Вихідний хвилевід повернутий відносно вхідного на кут45. Падаюча хвиля , яка подається на вхід І, не ослаблюється у поглинаючій пластині і перетворюється у хвилю круглого хвилеводу. Діаметр і довжина феритового стержня та напруженість поля підмагнічення обрані таким чином, що площина поляризації хвилі після проходження зразка фериту обертається на 45 за годинниковою стрілкою і хвиля без завад потрапляє у вихідний хвилевід, вузькі стінки якого виявляються паралельними вектору (рис.3.7,б). Для зменшення відбиття кінці феритового стержня і поглинаючих пластинок мають скоси. Відбита хвиля , яка потрапляє на вхід ІІ (рис.3.7,в), без послаблення перетворюється у хвилю круглого хвилеводу. Після проходження феритового зразка площина поляризації обертається за годинниковою стрілкою на 45. На виході ділянки з феритом вектор виявляється паралельним широким стінкам хвилеводу на вході І і поглинаючій пластині 3. На вхід І відбита хвиля не проходить, і вся потужність, яка переноситься нею, розсіюється у поглинаючій пластині. Таким чином, пристрій характеризується властивостями вентиля. Рис.3.7 – Вентиль феритовий на ефекті Фарадея ТТ (подвійний Т-міст, подвійний хвилевідний трійник)В. Пристрій схематично зображений на рис.3.8. Він представляє собою суміщення в одній конструкції узгоджених -площинного і -площинного Т-трійників. У цьому пристрої перехід енергії з плеча 1 у плече 4, а також з плеча 4 в 1 при збудженні хвилею неможливий. Крім того, при збудженні плеча 1 потужності, які потрапляють у плечі 2 і 3, дорівнюють половині вхідної потужності, а поля синфазні. При збудженні плеча 4 потужності, які потрапляють у плечі 2 і 3, дорівнюють половині вхідної потужності, а поля протифазні. При збудженні плеча 2 енергія не потрапляє у плече 3. Отже, подвійний Т-міст виступає ідеальним подільником потужності між пристроями. Рис. 3.8 – Подвійний хвилевідний трійник Рис. 3.9 – Рупорна антена РА (рупорна антена) С. На дециметрових і більш коротких хвилях широке розповсюдження знаходять рупорні антени. Перевагами рупорних антен є простота і непогані діапазонні властивості. Самостійно рупорні антени найчастіше використовуються у вимірювальних установках. Крім того, рупори використовуються для опромінення дзеркальних і лінзових антен, а також у конструкціях антен інших типів, наприклад імпедансних. У якості рупорних антен можна використовувати відкритий кінець хвилеводу, -секторіальний, -секторіальний, пірамідальний (рис.3.9) і конічний рупори. Так як фазова швидкість хвилі поблизу розкриву рупора наближається до швидкості світла, то різко зменшується відбиття хвилі від випромінюючої поверхні розкриву. ПН (поглинаюче навантаження) D. До числа найбільш розповсюджених елементів трактів належать узгоджені навантаження, призначені для поглинання потужності, яка передається по лінії передачі. Узгоджені навантаження використовуються також в якості еквівалентів антен при настроюванні передавальної апаратури й у вигляді міри опору у вимірювальних пристроях НВЧ. Основною характеристикою узгодженого навантаження є модуль її коефіцієнта відбиття у заданій смузі частот. Важливою характеристикою навантаження є допустима потужність, що поглинається. Способи виконання навантажень залежать від типу лінії передачі, діапазону частот і потужності. Розрізняють зосереджені і розподілені навантаження. Хвилеводні узгоджені навантаження виконуються у вигляді поглинаючих вставок змінного профілю у відрізку короткозамкненого хвилеводу. У малопотужних навантаженнях вставки мають вигляд тонких діелектричних пластин, вкритих графітовими чи металічними плівками (рис.3.10,а). Об’ємні поглинаючі вставки (рис.3.10,б–г) з більшою потужністю розсіяння виконують із композитних матеріалів на основі порошків графіту, карбонільного заліза чи карбіду кремнію. Для зменшення відбиття поглинаючим вставкам надають вигляд клинів чи пірамід. Рис. 3.10 – Види поглинаючих навантажень РПП (радіоприймальний пристрій) Е – власне пристрій прийому інформації, у якості якого може виступати прийомна антена, наприклад рупорна. 3. Розрахуємо величини потужності на входах вузлів С (рупорна антена) і Е (радіоприймальний пристрій), якщо радіопередавальний пристрій має потужність мВт, ККД трансформатора , згасання у прямому напрямку у вентилі на ефекті Фарадея дБ, а вхідна потужність в Т-мості ділиться навпіл між виходами. Згасанню 0,5дБ відповідає коефіцієнт передачі за потужністю . Отже, потужності на входах вузлів С і Е: [мВт]. Таблиця3.4 Варіанти для виконання РГР. N вар f, ГГц а, мм b, мм m n Тип вузлу Призначення пристрою А В C D E 1 4 58 29 4 0 ВФФ ЩМ РА РА ПН Живлення двох антен сигналами різної потужності 2 5 48 22 5 0 ВФЗ СВ РА РА ПН Робота передавача та приймача на одну антену 3 6 40 20 6 0 ВФР ТТ РА РПП ПН Робота передавача та приймача на одну антену 4 7 34 15 0 2 ВФФ СВ РА ПН РПП Робота передавача та приймача на одну антену 5 8 28 13 0 3 АП ЦУ РА РПП ДВ Робота передавача та приймача на одну антену 6 9 23 10 0 4 ВФЗ ЦФ РА РПП ПН Робота передавача та приймача на одну антену 7 10 20 10 0 5 ВФР ЦЕФ РА РПП ПН Робота передавача та приймача на одну антену 8 11 16 8 0 6 ВФФ ТТ РА ПН ДВ Робота передавача та приймача на одну антену 9 10 58 24 4 0 АП ЦЕФ РА ДВ ПН Живлення антени з контролем випромінюваної потужності 10 4 72 34 3 0 ВФР ЩМ РА РА ПН Живлення антени з контролем випромінюваної потужності N вар f, ГГц а, мм b, мм m n Тип вузлу Призначення пристрою А В C D E 11 5,5 58 24 4 0 ВФФ ТТ РА ПН РА Живлення двох антен сигналами однакової потуж. 12 4,5 48 22 5 0 ВФЗ ТТ РА ПН РА Синфазне живлення двох антен 13 7 40 20 6 0 ВФР СВ РА РА ПН Протифазне живлення двох антен 14 6,5 34 15 0 2 ВФФ ТТ РА ПН РПП Живлення двох антен сигналами різної потужності 15 8,5 28 13 0 3 ВФР ЩМ РА ДВ ПН Робота передавача та приймача на одну антену 16 10 23 10 0 4 АП ЦЕФ РА ДВ ПН Живлення антени з контролем випромінюваної потужності 17 12 20 10 0 5 ВФФ ЩМ РА ДВ ДВ Живлення антени з контролем відбиваної потужності 18 13 16 8 0 6 ВФЗ ТТ РА РПДП ПН Зміна КСВН двополюсника (антени) 19 2,5 86 43 2 0 ВФЗ ЩМ РА ДВ ПН Додавання потужностей двох передавачів 20 3,5 72 34 3 0 ВФР СВ РА ДВ ПН Живлення антени з контролем відбиваної потужності 21 4,5 58 29 4 0 ВФФ ТТ РА ДВ ПН Живлення антени з контролем відбиваної потужності 22 5,5 48 22 5 0 ВФЗ СВ РА ДВ ПН Живлення антени з контролем відбиваної потужності 23 6,5 40 20 6 0 ВФР ЩМ РА ПН ДВ Живлення антени з контролем відбиваної потужності 24 7,5 34 15 0 2 ВФФ ЦУ РА ДВ РПП Живлення антени з контролем відбиваної потужності 25 9 28 13 0 3 АП ЦФ РА ДВ ПН Живлення антени з контролем відбиваної потужності 26 9,5 23 10 0 4 ВФЗ ЦЕФ РА ПН ПН Живлення антени з контролем відбиваної потужності 27 11 20 10 0 5 ВФР ЩМ РА ДВ ДВ Живлення антени з контролем відбиваної потужності N вар f, ГГц а, мм b, мм m n Тип вузлу Призначення пристрою А В C D E 28 12 16 8 0 6 ВФФ ТТ РА РПДП ПН Зміна КСВН чотирьохполюсника (антени) 29 1 86 43 2 0 ВФФ СВ РА РПП ДВ Додавання потужностей двох передавачів 30 2 72 34 3 0 АП ЩМ РА РПП ПН Синфазне живлення двох антен 31 3 58 29 4 0 ВФЗ ЦУ РА ПН ПН Протифазне живлення двох антен 32 4 48 22 5 0 ВФР ЦФ РА ДВ ДВ Живлення двох антен сигналами різної потужності 33 5 40 20 6 0 ВФФ ЦЕФ РА РА РПП Робота передавача та приймача на одну антену Вказівки до оформлення комплексного завдання Комплексне завдання (КЗ) оформлюється в окремому зошиті, на обкладинці якого вказується: П.І.П. студенту, № групи, назва КЗ, № варіанту схеми (варіант пристрою визначається двома останніми цифрами студентського білету: наприклад, варіант завдання № 1 виконують студенти, у яких дві останні цифри номеру студентського білету дорівнюють 1, 31, 61, 91, варіант завдання № 2 виконують студенти, у яких дві останні цифри номеру студентського білету дорівнюють 2, 32, 62, 92 і т.д.). У зошиті матеріал розташовується таким чином: Заголовок. Початкові данні, № варіанту. Опис пристрою. Виконання завдання № 1. Виконання завдання № 2. Виконання завдання № 3. Підпис студенту. 4. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Вольман В.И., Пименов Ю.В., Техническая єлектродинамика., Учебник, М., Связь, 1971, с. 487. Фельдштейн А.Л., Явич Л.Р., Смирнов В.П., Справочник по єлементам волноводной техники, М., ГЭИ, 1963, с. 360. Додаток A Позначення та параметри хвилеводних вузлів досліджуваного пристрою: ПП – плавний перехід (трансформатор хвиль) між хвилеводами з різним типом хвилі (ККД пристрою 80%); СВ – спрямоване відгалуження з параметрами L=10дБ, N=20дБ; ТТ – подвійний двічі узгоджений хвилевідний трійник з розв’язкою між плечами Е і Н 30дБ, між бічними плечами 20дБ; АП – постійний атенюатор з внесеним затуханням 3дБ; ВФ – вентиль феритовий з внесеним затуханням у прямому напрямку 0.5дБ, у зворотному 30дБ: У схемі використовуються вентилі типу ВФЗ – вентиль на ефекті зсуву поля, ВФР – резонансний вентиль і ВФФ – вентиль на ефекті Фарадея; ЦУ – триплечий Y-циркулятор з розв’язкою між плечима 1 та 2 – 0.5дБ, між плечима 1та 3 – 30дБ; Ц – чотириплечий циркулятор з розв’язкою між плечима 1 та 2 – 0.5дБ, між плечима 1та 3, 1 та 4 – 30дБ; У схемі використовуються циркулятори типу: ЦФ – фазовий циркулятор, ЦЕФ – циркулятор на ефекті Фарадея; ЩМ – щілинний міст з розв’язкою між плечима 1 та 2 – 30дБ; ДВ – детекторна вимірювальна секція з мілівольтметром, ККД 80%; ПН – кінцеве поглинаюче навантаження; РПП – радіоприймальний пристрій; РА - рупорна антена. Навчальне видання РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА по дисципліні “Електродинаміка та поширення радіохвиль” (контрольні завдання, методичні вказівки, приклади виконання) для студентів спеціальностей 7.090701 – "Радіотехніка"; 7.090702 – "Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси"; 7.090703 – "Апаратура радіозв’язку, радіомовлення та телебачення". Укладач: Яні Валерій Федорович Редактор Коректор Підписано до друку Формат 60х84.16 Папір газетний Друк офсетний ум. друк. арк. обл. - вид. арк. Тираж Зам. № Одеський національний політехнічний університет 65044, Одеса, пр. Шевченка, 1. хвилі електричні хвилі магнитні 1 2 3 2 1 3 РПДП РПП 1 2 3 А B E D C |
Посетителей: 0, из них зарегестрированных: 0, гостей: 0 Зарегистрированные пользователи: Подробно | Страница сгенерирована за 0.0781 сек. |